Про це в інтерв'ю виданню «Європейська правда» розповіла заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

За її словами, інтерес до квот дуже великий, але чомусь їх розглядають як єдину можливість експортувати в ЄС.

У той же час, деякі квоти Україна вибирає повністю, виробники наввипередки везуть свої заявки по ним вже в перший день року. Інші квоти не вибирають взагалі.

«Причин кілька, не можна говорити тільки про одну — по деяких позиціях у нас просто не вистачає виробництва. Візьміть баранину — там є непогана квота. Чому не експортується баранина? Тому що її в Україні в принципі майже не виробляють», — пояснює заступник міністра.

Також, наприклад, часник — хороша нішева культура. Вона, можливо, не така проста з точки зору агрономії, але тим не менше, для малих і середніх це дуже непогана ніша, тому що квота по часнику у нас теж не вичерпується, зазначає Ольга Трофімцева.

Вона додала, що поки Єврокомісія не пішла назустріч Україні в питанні збільшення популярних квот — по курятині та цукру, але ключове слово «поки що».

«За великим рахунком, це все ж перемога, і досить таки чималенька, якщо звернути увагу на те, яка позиція була у Європейській комісії, скажімо, рік тому. Тоді позиція була така — про що ми говоримо, ви отримали вже зараз дуже багато з нашої точки зору, а наступні переговори можливі десь за 5 років», — пояснила заступник міністра.

Для довідки: Україна в цьому році вичерпала всі основні квоти на безмитний експорт сільськогосподарської продукції в Європейський Союз. В тому числі, вибрані квоти на мед, овес, цукор, крупи, зокрема ячмінь, солод, оброблені томати, виноградні і яблучні соки, пшеницю, кукурудзу.