За попередніми даними ДССУ, у червні 2026 року було експортовано 11,53 тис. т молочних продуктів на суму 35,06 млн. дол. Натуральні обсяги експорту скоротилися на 23%, а грошова виручка впала на 31% відносно травня 2026-го. Відносно червня 2025 року натуральні обсяги експорту знизилися на 7%, а грошова виручка скоротилася на 23%. В січні-червні 2026 року Україна експортувала 63,78 тис. т (-10%) молочних продуктів на суму 180,87 млн дол. (-20%).

Головними експортними категоріями були наступні товари:

• Морозиво — 28%;
• Молоко та вершки, згущені - 26%;
• Сири — 14%;
• Масло вершкове — 10%;
• Казеїн — 8%.

У червні 2026 року Україна збільшила натуральні обсяги експорту молока та вершків незгущених до 1,26 тис. т (+6%), кисломолочних продуктів до 656 т (+31%) та морозива до 2,7 тис. т (+21%), але скоротила обсяги поставок інших молочних продуктів, у тому числі масла до 649 т (-78%) та сиру до 1,08 тис. т (-16%) відносно травня 2026 року. Відносно червня 2025 року Україна наростила натуральні обсяги експорту кисломолочних продуктів на 30%, морозива на 20,4%, молока та вершків незгущених до 3,24 тис. т (+8%), молочної сироватки до 1,51 тис. т (+32%), але скоротила обсяги поставок інших молочних продуктів.

У червні 2026 року Україна збільшила експортну виручку за відвантажені партії молока та вершків незгущених до 1,27 млн дол. (+27%), кисломолочних продуктів до 964 тис. дол. (+41%), молочну сироватку до 2,32 млн дол. (+46%) та морозива до 9,91 млн дол. (+23%), але скоротила виручку за іншими позиціями відносно травня 2026 року. Найбільше скоротилася за останній місяць виручка за експортоване вершкове масло (-83%). Відносно червня 2025 року збільшилася грошова виручка за відвантажені молоко та вершки згущені до 9,28 млн дол. (+22%), молоко та вершки незгущені на 4%, кисломолочні продукти на 18%, молочну сироватку на 110% та морозиво на 20%.

Відновлення тарифних квот між ЄС і Україною та суттєве падіння цін на біржові товари, яке триває з другого півріччя 2025 року, призвели до різкого скорочення експорту молочної продукції вітчизняними компаніями. Низький експортний попит на вершкове масло тисне на ціни на молоко, через що погіршується фінансовий стан більшості виробників. Вершкове масло та сухе молоко є основою молочного експорту України, але нереалізована молочна продукція накопичується на складах. Ринок не встигає поглинати значні обсяги вершкового масла.

Основний попит формується в країнах Африки та Азії, де купівельна спроможність населення є відносно низькою, а молочні жири змушені конкурувати з дешевшими рослинними аналогами. Малоймовірне найближчим часом повернення рекордних цін на вершкове масло, які спостерігалися у 2024 році та першій половині 2025 року. Частина компаній із достатнім фінансовим ресурсом відкладає реалізацію продукції в очікуванні сприятливішої кон’юнктури ринку, тоді як інші активніше переорієнтовуються на ринки Молдови та країн Південного Кавказу.

Однією з причин скорочення поставок є введення квотування і ліцензування для експортерів. Причина низького використання квоти по маслу полягає у складному механізмі ліцензування, зокрема у необхідності внесення депозиту для фінансового гарантування постачань. Багато європейських трейдерів не хочуть отримувати ліцензії та закладати кошти під ризики невиконання контрактів.

Частка постачань до ЄС неквотованих сироватки та свіжих сирів практично не змінилась. Протягом 2016−2025 років Україна збільшувала експорт морозива до ЄС, поступово зміцнюючи свої позиції на європейському ринку. Порівняно з 2016 роком, коли європейські країни закупили лише 0,1 тис. т продукції на 0,1 млн євро, експорт у натуральному вимірі збільшився майже у 100 разів. Найбільший стрибок відбувся у 2017 році після запровадження зони вільної торгівлі.

У червні Україна збільшила імпорт молочних продуктів до 8,68 тис. т, що на 72% більше відносно травня 2026 року і на 95% більше відносно червня 2025 року. У січні-червні 2026 року Україна імпортувала 39,17 тис. т молочних продуктів на суму 182,78 млн дол. Натуральні обсяги імпорту збільшилися на 30% відносно минулорічного періоду. Частка сирів в загальному імпорті складає 60%. Традиційне зниження споживання населенням молочної продукції влітку супроводжується стрімким зростанням імпорту сиру, що посилює конкуренцію на внутрішньому ринку. Головним постачальником сиру в Україну залишається Польща. Значні обсяги також надходили з Німеччини, Нідерландів, Латвії та Чехії. Ситуацію ускладнює цінова перевага європейських виробників. На початку літа вартість так званого «кормового» сиру в Європі знову знизилася, через що собівартість імпорту блочної Гауди опустилася. На цьому тлі українські напівтверді сири з вищою відпускною ціною суттєво програють європейським аналогам у ціновій конкуренції.

Щоби покращити збут молочних продуктів всередині країни потрібні захисні заходи з боку держави від неконтрольованого імпорту молочної продукції з Європи, а також протидія нечесним торговельним практикам торговельних мереж. Пожвавити попит на внутрішньому ринку має збільшення державної закупівлі вітчизняних молочних продуктів, у тому числі для потреб ЗСУ.

Зовнішньоторговельне сальдо у червні 2026 року було негативним і становило -2,37 млн дол.

Пресслужба Асоціації виробників молока