Митники повідомили, що в 2018 році було перевірено 24 сертифіката походження товару форми СТ-1, але жодна перевірка не виявила випадків походження мінеральних добрив, які заборонені для ввезення в країну.

«За результатами проведених перевірок не виявлено випадків непідтвердження походження мінеральних добрив», — сказано у відповідях фіскалів народним депутатам.

Нагадуємо, що з 7 грудня на кордоні був введений режим посиленого контролю усіх партій іноземних добрив. Мотивовано це було тим, що нібито є висока загроза ввезення до України контрабандних азотних добрив з Російської Федерації під виглядом добрив, вироблених в інших країнах. Це призвело до затримок на кордоні імпорту продукції з Польщі, Литви, Казахстану, Білорусі, Болгарії, Узбекистану, Грузії, Туреччини. Фактично всі партії мінеральних добрив, які ввозяться на митну територію України, зупиняються для проведення митної експертизи та взяття проб «зразків» товару з метою визначення країни походження товару. Це призводить до істотних затримок добрив на кордоні, а отже й витрат на їх зберігання, що робить їх імпорт нерентабельним.

Дії митниці від самого початку посиленого режиму були розкритиковані спеціалістами ринку. Наприклад, голова Спілки агрохіміків України Сергій Рубан порахував, що поставки російських добрив через ринки третіх країн не мають сенсу, бо це економічно невигідно.

21 грудня Прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що взяв питання про блокування імпорту мінеральних добрив під особистий контроль. У відповідь на звернення народних депутатів, надіслане за ініціативою Всеукраїнської Аграрної Ради, Прем'єр дав доручення першому Віце-прем'єр-міністру, Міністру фінансів, в.о. Міністра аграрної політики і продовольства та голові ДФС сприяти розблокуванню імпорту мінеральних добрив в Україну.

Незважаючи на доручення Прем'єра, а також на відсутність претензій з боку митників, режим посиленого контролю продовжує діяти. ВАР звертає увагу на те, що практика блокування ввезення дешевих імпортних добрив призводить до порушення правил чесної конкуренції та монополізму, внаслідок чого зростають ціни на добрива на внутрішньому ринку. При цьому, третина від собівартості агропродукції становить вартість добрив.