Якщо розглядати вирощування телиць лише як витрати, то можна не помітити потенціал інвестування в майбутню продуктивність стада. Процес відлучення надзвичайно важливий, і помилки на цьому етапі можуть звести нанівець попередні зусилля та назавжди знизити рівень надоїв протягом усього продуктивного життя тварини. Чи коштує обрана вами стратегія відлучення майбутньої молочної продуктивності? Дізнайтесь, як полегшити відлучення та захистити свої інвестиції за допомогою спеціальних кормових добавок та їхніх блендів.

Ремонтний молодняк визначає майбутню молочну продуктивність кожного стада. Його успішне вирощування впливає не лише на генетичний прогрес, але й на довгострокову економічну стійкість ферми. Однак період від народження до першого отелення часто розглядається лише як витрати, а не як довгострокова інвестиція в майбутнє стада, як є насправді.

Вирощування телиць від народження до отелення — дуже затратний процес. Тварини не приносять доходу до першої лактації. Перегодовування та недогодовування можуть по-різному збільшувати витрати. Занадто велика кількість корму створює зайве навантаження на бюджет, а занадто мала — затримує перше отелення і подовжує непродуктивний період.

Зосередившись виключно на короткострокових витратах при розгляді питань управління на ранньому етапі життя, можна втратити загальну картину, оскільки добре організоване вирощування телиць є однією з найефективніших інвестицій, які може зробити молочна ферма з точки зору майбутньої продуктивності та ефективності.

Справжня вартість вирощування молодняка

У кількох дослідженнях було підраховано вартість вирощування молочної телиці від народження до першого отелення. Ці витрати значно різняться залежно від системи виробництва, регіону та породи. У США в середньому на одну тварину витрачають 1803±339 дол. З використанням симуляційного моделювання вартість вирощування в корівниках оцінюється в 1919 дол., на відкритих майданчиках (drylot system) — 1594 дол., для пасовищних систем —1336 дол. У Нідерландах вартість вирощування становить близько 1790 євро на одну телицю. В Бразилії показник оцінки витрат коливається від 1821±44 дол. для систем проміжного типу до 2006±63 дол. для менш продуктивних господарств. Середнє значення групи з найвищими витратами становить 1885±63 дол.

Значна частина витрат припадає на молочний період, особливо на високоякісні замінники молока та стартові корми, — приблизно 40−50% загальних витрат на вирощування. Однак, часто увага до ремонтного молодняка дещо знижується під час відлучення, попри те, що цей перехідний період є критичним й істотно впливає на довгострокове здоров’я, ріст і майбутню продуктивність. Неналежне управління на цьому етапі може підірвати повернення від ранніх інвестицій, поставивши під загрозу прибутки, досягнуті під час початкового та найбільш витратного періоду вирощування.

Критичний етап: відлучення

Відлучення є одним з найважливіших, але недооцінених етапів у вирощуванні телят. Саме в цей час відбувається перехід від молока до твердої їжі, що є викликом для травної, імунної та поведінкової систем телят. Помилки в цей період можуть звести нанівець місяці ретельного догляду та призвести до довгострокових наслідків.

Від 12 до 35% живонароджених телят так і не досягають першого отелення. Із тих, що досягли, 17% не завершують другу лактацію. Загалом близько третини ремонтного молодняка не в стані сповна реалізувати свій генетичний потенціал, що не додає рентабельності стада.

Навіть серед тварин, що вижили, управління годівлею та практика відлучення мають довготривалі наслідки. Постійне недогодовування або різке відлучення призводять до кумулятивних втрат продуктивності протягом декількох лактацій, що веде до недоотримання надою протягом усього виробничого життя — від 800 до 1500 кг молока на корову. Це відповідає зниженню загальної продуктивності на 5−8% і скороченню тривалості продуктивного життя в стаді приблизно на 0,15 року (близько 55 днів).

Ріст до відлучення: найефективніший період росту

Конверсія корму є найвищою в перші 2 місяці життя. Зазвичай вона становить від 2,0 до 2,5:1 (для молока і стартового корму), що робить ранній ріст найефективнішою фазою розвитку (схема 1). При правильному управлінні значні інвестиції в замінники молока та стартові корми виправдовують себе, оскільки вони ефективно конвертуються в приріст.

Схема 1.

Коефіцієнт конверсії корму

Водночас, вартість кілограма щоденного приросту маси є найнижчою протягом перших двох місяців після відлучення за умови, що процес проходить без ускладнень. Це робить цей період цікавим з економічної точки зору. Однак при неоптимальному відлученні зростають витрати на вирощування, що обмежують майбутній потенціал доходу, впливаючи на ранній ріст та надої. При цьому втрати оцінюються в межах 880 дол. на корову (табл. 1). Це пов’язано з тим, що рання перевага може бути втрачена, якщо перехід на твердий корм і менеджмент у наступні місяці будуть організовані неправильно.

Метааналіз за 2016 рік показав, що середньодобовий приріст до відлучення є надійним показником продуктивності під час першої лактації. Телята, які до відлучення набирали лише 0,5 кг на день, під час першої лактації давали найменшу кількість молока, жиру та протеїну. Натомість телята, що росли швидше, давали приблизно на 1000 кг молока більше.

Таблиця 1.

Втрати, пов’язані зі збільшенням віку першого отелення з 25 до 27 місяців

Метааналіз 2025 року підтвердив цю закономірність, показавши, що вищий середньодобовий приріст і споживання корму до відлучення вели до підвищення продуктивності під час першої лактації на 3−5% — приблизно на 800−1000 кг молока більше — порівняно з телятами, яких відлучили занадто рано або занадто різко.

Ці результати підкреслюють, що продуктивність протягом усього життя визначається розвитком у ранньому віці, і що виробники молока можуть впливати на це «програмування раннього віку» за допомогою збалансованого раціону та правильного управління відлученням. Надзвичайно важливо, щоб значні вкладення до відлучення не було втрачено під час цієї критичної фази. Поступовий перехід від рідкого до твердого корму мінімізує енергетичний дефіцит після відлучення, який призводить до уповільнення росту та збільшення витрат.

Економічні важелі

Основними біологічними та управлінськими факторами, що впливають на рентабельність вирощування, є середньодобовий приріст, вік першого отелення та коефіцієнт оновлення стада. Дослідження показують, що вік першого отелення близько 24 місяців оптимізує продуктивність протягом виробничого життя. Занадто раннє отелення, особливо коли тварини не досягли належної ваги, може негативно вплинути на розвиток молочної залози та зменшити надої під час першої лактації. І навпаки, отелення пізніше 27 місяців подовжує непродуктивний період та загальні витрати на вирощування.

Однак головним фактором, що визначає відповідний час для першого запліднення, є маса тіла, а не вік. У молочних телиць оптимальний час для першого запліднення зазвичай настає при живій вазі 400−420 кг і висоті в холці понад 135 см. Тому уникнення спадів росту після відлучення та оптимізація темпів росту до статевої зрілості також скорочують час до репродуктивної зрілості та першого запліднення, покращуючи загальну рентабельність стада.

Зрештою, рентабельність інвестицій від народження до першої лактації часто не реалізується повністю до кінця першої лактації. Тому надзвичайно важливо мінімізувати неефективність протягом усього періоду вирощування, особливо під час відлучення, коли найбільше на кону стоять ріст, ефективність годівлі та майбутні показники продуктивності (табл. 2).

Таблиця 2.

Вплив відлучення на добові прирости, масу при відлученні, витрати на 1 кг приросту, витрати на корм та вік першого отелення

Довгострокові наслідки неоптимального відлучення

Декілька факторів можуть призвести до неоптимального відлучення. Слід уникати стратегій, які викликають енергетичний дефіцит у телят. До них належать:

• надто раннє, швидке або різке відлучення, особливо при переході з раціону з високим вмістом молока;
• недостатнє споживання стартового корму під час відлучення (занадто низьке споживання енергії);
• телята, яких годують надмірно або тільки грубими кормами;
• згодовування невідповідних стартових кормів, зокрема з надмірно високим вмістом крохмалю або низькою смаковою привабливістю.

Іншими причинами є недостатня кількість або погана якість води, соціальні стресові фактори та надмірний фізіологічний стрес у період відлучення, зокрема ацидоз рубця та забруднення корму мікотоксинами. Ацидоз рубця у телят під час відлучення є поширеним явищем, але часто залишається невизначеним.

Ацидоз спричиняють стартові корми з високим вмістом крохмалю і низьким вмістом нейтрально-детергентної клітковини. Крім того, режими годівлі, що передбачають використання стартових кормів з дрібними частинками або неправильною текстурою, включаючи подрібнені корми або тільки гранули, збільшують ризик розвитку захворювання, яке ще більше посилюється обмеженим або відсутнім доступом до клітковини, яка в ідеалі повинна бути змішана зі стартовим кормом.

Зазвичай ознаки ацидозу не помітні до відлучення, але стають очевидними незабаром після нього: маленькі худі телята з грубою шерстю, знижене споживання корму, діарея, дискомфорт у животі, уповільнений ріст, а також порушення всмоктування та перетравлення корму.

Крім того, ацидоз рубця активує імунну систему, що вимагає в три-чотири рази більше енергії та забирає енергію і поживні речовини, потрібні для росту.

Мікотоксини становлять не менш серйозну і часто недооцінену проблему під час відлучення. Субклінічна експозиція може порушити цілісність кишківника, зменшити споживання корму, послабити імунну функцію та посилити вплив інших стресових факторів, що в підсумку збільшує ризик уповільнення росту та проблем зі здоров’ям під час перехідного періоду.

Телят під час відлучення можна підтримати за допомогою:

• покращення ефективності корму та доступності поживних речовин;
• сприяння розвитку рубця;
• зменшення впливу факторів, що послаблюють імунітет, таких як вплив мікотоксинів;
• покращення стану рубця;
• підтримки імунної функції для підвищення стійкості під час перехідного періоду.

З огляду на ці аспекти, можна мінімізувати спад після відлучення та допомогти телятам стати продуктивними членами стада, згодовуючи їм у цей важливий і стресовий період спеціально розроблені бленди біоактивних нутрієнтів.

Ідеальна підтримка

Одним з компонентів таких продуктів є TechnoYeast — гідролізовані дріжджі, отримані з дріжджового штаму Kluyveromyces fragilis, що є джерелом високофункціональних інгредієнтів, таких як незамінні амінокислоти з чудовими смаковими властивостями, цінні нуклеотиди та компоненти клітинної стінки дріжджів. TechnoYeast разом з бутиратом натрію сприяє розвитку рубця та забезпечує організм цінними поживними речовинами.

Молоді телята більш сприйнятливі до впливу мікотоксинів, ніж дорослі жуйні через їхній ще не повністю сформований рубець. Корм для телят має високий вміст зерна, сої та клітковини — всі вони є потенційними джерелами мікотоксинів. Забруднення кормів для телят мікотоксинами є серйозною проблемою, яку не варто ігнорувати. Високий рівень забруднення мікотоксинами може значно погіршити імунну функцію та погіршити процес відлучення. Тому важливо використовувати високоефективний адсорбент мікотоксинів, наприклад, B.I.O.Tox^®.

Крім того, бленд для телят має містити мінерали з високою біодоступністю, зокрема хелатний цинк (E.C.O.Trace^® Zn), цінні антиоксиданти та морський мінерал для підтримки імунної функції, зміцнення епітелію кишківника та підтримки оптимального середовища в рубці.

Вплив використання бленду, що поєднує в собі перераховані вище добавки, на добові прирости та стан шерсті вивчався під час 9-тижневого досліду на телятах у період відлучення. Телята у віці 38 днів (29−56 днів) були розподілені на дві групи: контрольна (n=50) та дослідна (n=50). Починаючи з 3-го і до 9-го тижня, до стартового корму дослідної групи додавали 50 г досліджуваного продукту. Усі телята були відлучені у віці 6 тижнів (схема 2).

Схема 2.

Часова схема досліду

*Склад бленду для телят: TechnoYeast, B.I.O.Tox^® Active Core, Maerl (біоактивний морський мінерал), E.C.O.Trace^® Zn, антиоксиданти, натрію бутират, лляне борошно, яблучний жом.

Обидві групи телят мали доступ до однакової кількості молока, що забезпечувалось автоматичною системою подачі. Однак, у середньому, телята в дослідній групі споживали на 1,3 кг менше замінника молока (загалом 65 кг), ніж телята в контрольній (дані не наведено). Незважаючи на меншу кількість спожитого замінника молока в дослідній групі, середньодобовий приріст маси в обох групах був однаковим протягом усього дослідження.

Проте, коли окремо проаналізували масу телят до відлучення і після нього, то між групами було виявлено чіткі відмінності. Телята в контрольній групі мали вищий середньодобовий приріст до відлучення, тоді як телята, яким давали бленд, мали вищий середньодобовий приріст після відлучення (графік 1).

Графік 1.

Вплив згодовування бленду добавок на масу телят після відлучення

На практиці стан шерсті часто розглядається як показник здоров’я. Порушення функціонування імунної системи або, як зазначено вище, можливий ацидоз рубця часто проявляються у вигляді більш кошлатої та менш блискучої шерсті. Телята в дослідній групі зазнали короткочасного погіршення стану шерсті після відлучення, але їхні показники покращились протягом тижня. На відміну від цього, телята в контрольній групі демонстрували постійне погіршення стану шерсті після відлучення, без жодного покращення (дані не наведено).

Було проаналізовано рівень мікотоксинів у подрібненій соломі телят та кукурудзяному силосі, які входили до складу раціону. В соломі було виявлено високу концентрацію мікотоксинів T-2 та HT-2, а в кукурудзяному силосі — помірно підвищений рівень DON та ZEA. Мікотоксини T-2/HT-2 та DON, наприклад, порушують метаболізм клітин кишківника, що призводить до підвищення його проникності.

Результати показують, що відлучення мало менший негативний вплив на продуктивність телят, які отримували бленд, що поєднував гідролізовані дріжджі, адсорбенти мікотоксинів та біодоступні мінерали. Про що свідчить більш стабільний та кращий щоденний приріст ваги після відлучення порівняно з групою, яка не отримувала продукт. Більше того, у телят, які отримували добавку, спостерігалось лише короткочасне погіршення стану шерсті на відміну від контрольної групи, де показники стану шерсті постійно погіршувались. Можна також припустити, що всі телята зазнали впливу мікотоксинів під час відлучення.

Отже, ретельно підібрана комбінація добавок біоактивних нутрієнтів сприяє розвитку рубця, покращує життєвий тонус і зменшує імуносупресивні фактори, включаючи вплив мікотоксинів і забезпечує цільову підтримку телят саме там, де вона найбільш необхідна — у перший перехідний період життя кожного теляти: від моногастричної до жуйної системи травлення.

ТОВ «Біохем-Україна»

Тел./факс: +380 4420624 07

E-пошта: ukraine@biochem.net

www.biochem.net

У 2026 році плануємо випуск шести номерів журналу «Молоко і ферма» — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Читачі мають нагоду оформити передплату як друкованої, так і електронної версії журналу. Частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 (Viber); щодо розміщення рекламної інформації: 067 470 56 14.