Падіння попиту на російському споживчому ринку не дозволяє білоруським виробникам нарощувати поставки молочної продукції в Росію до нескінченності.

В рамках I Міжнародного молочного форуму, який проходив в Мінську 4-5 грудня 2014, обговорювались проблеми поставок білоруської продукції на російський ринок в умовах ембарго, повідомляє DairyNews.

«Ми не конкуруємо з російськими виробниками, ми заповнюємо ту прірву, яка утворилася в результаті санкцій, — говорить Олексій Богданов, начальник головного управління зовнішньоекономічної діяльності Мінсільгосппроду РБ. — І коли ми недоотримуємо валютну виручку в доларовому еквіваленті, нашій економіці стає важко існувати».

За словами Олексія Богданова, Росія споживає приблизно 800 тис. тонн сиру на рік, половину попиту закривають російські виробники. Білорусія традиційно поставляла до Росії близько 100 тис. тонн продукту, 300 тис. тонн сиру становили поставки з третіх країн. 98% білоруської молочної сировини з експорту йшло на російський ринок. При використанні резерву виробничих потужностей переробка молока в Білорусії може досягти 7,5 млн т. На даний момент в республіці виробляється 6,7 млн т молока. Після введення ембарго російські виробники наростили своє виробництво, але залишився дефіцит в сегменті сирів у розмірі 150 тис. тонн, який не зможе заповнити ні Росія, ні Білорусь.

Однак як зазначає Тетяна Рибалова, аналітик російського молочного ринку, і білоруські і російські виробники навіть в умовах дефіциту молочної продукції зіткнулися з падінням споживчого попиту.

«Відносини Росії і Білорусії в молочній галузі регулюються тими балансами, які узгоджені між державами. Непередбаченою обставиною стало введення антисанкцій на поставки європейської продукції. Тому склалася думка, що Білорусь може постачати продукцію до нескінченності. Насправді у ринку є свої межі, споживчий попит дещо знизився. Найголовніший продукт білоруського експорту, сир, має високу еластичність за ціною, тому не дивно, що попит на нього дещо знизився. Споживач чекав заміну високої, європейської якості. Але цього не відбувається, Білорусь не може постачати сири європейської якості, до якої звикло населення Росії. Якщо враховувати, що російські виробники наростили виробництво, білоруські постачальники підійшли до кордонів споживчого попиту», — підкреслює Тетяна Рибалова.

З кінця 2013 року в Росії почали падати темпи товарообігу продуктів харчування в роздрібній мережі. Це пов’язано з падінням реальних доходів населення. Індекс цін на споживчі товари зростає у всіх країнах Митного Союзу. У Росії індекс споживчих цін у вересні 2014 склав 107,1% порівняно з груднем 2013, індекс цін в Республіці Білорусь склав — 114,8%, в той же час в ЄС-28 цей показник дорівнює 100,2%. У зв’язку з погіршенням економічних показників можливості для подальшого зростання споживання молочної продукції обмежені.

«Коли Білорусь отримала доступ до нашого ринку, її виробникам захотілося збільшити ціну на свою продукцію, це вітали і російські виробники, які теж вважали, що продукція недооцінена, особливо сири. Білорусія завжди виступала ціноутворювачем в цьому сегменті. Коли Білорусія тримала ціни на низькому рівні, ми змушені були або скорочувати виробництво, або підлаштовуватися і знижувати ціну. Тепер ситуація змінилася. За останні 4 місяці індикативні ціни в Білорусії підвищувалися 5 разів», — зазначає Тетяна Рибалова.

На думку експертів, ситуація з тимчасовим обмеженням поставок ряду білоруських підприємств повинна вирішитися найближчим часом.

«Коли проводяться перевірки і пред’являються претензії з приводу якості, вони виправдані. У кінцевому рахунку, білоруські виробники завжди з цим погоджуються, міняють щось у своєму виробництві і російський ринок знову відкривається. Ми вправі розраховувати на поставки високоякісної продукції», — прокоментувала ситуацію з введенням обмежень на ввезення продовольчої продукції з Білорусії Тетяна Рибалова.