Як аграрії оцінюють нову систему держдотацій

Аграріям за I півріччя 2017 р. надано бюджетних дотацій в обсязі 1,91 млрд грн, що, в свою чергу, становило близько 2% від загальної вартості аграрної продукції, на підтримку якої спрямовані бюджетні асигнування. Всього бюджетні дотації з початку року отримали 1 140 підприємств.
Такі перші результати впровадження нової системи держдотацій аграрному сектору.
Державною програмою підтримки АПК на 2017 рік передбачено 4 млрд грн на підтримку господарств, які працюють в таких секторах, як тваринництво, виробництво молока, садівництво, виноградарство, овочівництво тощо. Порядок розподілу і використання дотацій був визначений постановою Кабінету міністрів № 83 від 8 лютого 2017 року.
Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», розповідає, що введення нового підходу бюджетної аграрної дотації відразу дало перші позитивні результати для тваринництва. «70% обсягів реалізації сільськогосподарської продукції та відповідно формування податкового кредиту, на базі якого виплачується дотація, відбувається в другому півріччі, проте перші результати є. Фактично виплачені кошти забезпечили підтримку рентабельності виробництва дотаційної продукції на 5−6%, що з поступовим зниженням вартості кредитування є істотним чинником стимулювання довгострокових інвестицій в АПК», — прокоментував він.
Нова система держпідтримки передбачає схему, по якій щомісячний розмір бюджетних коштів товаровиробникам, які займаються птахівництвом, не може перевищувати 50% виділених асигнувань на бюджетну дотацію в поточному місяці. «Обсяги коштів, які отримують підприємства від дотацій є менші, ніж під час дії спецрежиму, але безумовно така підтримка дуже важлива для галузі. Бюджетна дотація розподіляється пропорційно сплаченому підприємством ПДВ, відповідно великі виробники отримуватимуть більше дотацій, так як виробляють великі обсяги продукції і платять значні суми податків», — пояснює Сергій Карпенко, генеральний директор Асоціації «Союз птахівників України».
На даний момент йде процес підготовки держбюджету на 2018 рік і обговорюється порядок розподілу коштів на підтримку АПК, і представники аграрних асоціацій висловилися на підтримку чинної системи дотацій. «В реальності та програма, яка зараз діє - єдина система, де чиновник не приймає рішення, кому скільки дати грошей. Це прозорий і не корупційний механізм підтримки аграріїв, заснований на автоматичних розрахунках сформованого і сплаченого ПДВ», — вважає Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
Однак, до самого механізму розподілу дотацій є питання. «Члени нашої асоціації в лютому отримали в 10 разів меншу суму дотацій від належної відповідно до Податкового кодексу, в березні - в 3 рази меншу належної, — зазначив Михайло Соколов. — За Податковим кодексом, сума дотації повинна нараховуватися просто за валом «дотаційної" продукції, яку виробило певне підприємство. Але Мінфін і ДФС в підзаконних актах прописали, що сума дотації потрібно вираховувати з частки дотаційної продукції в структурі прибутку підприємства. у багатьох підприємств, які одночасно займаються і тваринництвом і рослинництвом, і в яких частка рослинництва більша, в першому півріччі був податковий кредит по рослинництву. Тобто навесні підприємцю нічого було платити в бюджет, бюджет повинен платити йому. У результаті, за перше півріччя всі такі підприємства просто нічого не отримали».
На його думку, ДФС повинна вести реєстр не за основним видом діяльності підприємства, а по тому, що воно конкретно реалізувало. Адже якщо фірма виробляє і м'ясо, і молоко, то все одно все зараховується, як птахівництво.
На сьогодні вже є готовий проект змін, який вирішує ці проблеми. Він уже узгоджений з Мінагрополітики і тепер справа залишилася за ДФС і Мінфіном.
Нагадаємо, в 2017 році новий режим держдотацій замінив спеціальний режим оподаткування, який передбачав право сільгосппідприємства залишати в своєму розпорядженні суму ПДВ, нараховану йому на вартість поставлених товарів та послуг, а не платити її в бюджет. Пільги по спецрежиму ПДВ були введені в 1999 році для підтримки сільгоспвиробників.
Після парламентських виборів 2014 року коаліція підписала угоду, в якій було передбачено збереження пільг по ПДВ до 2018 року.
Згідно з даними Державної фіскальної служби, на спецрежим з ПДВ в 2014 році знаходилися 15,8 тис. сільгоспвиробників. 554 найбільших компаній було відшкодовано 9,5 млрд грн, 15,301 тис. агрокомпаній — 8,8 млрд грн.
Після тривалих баталій в кінці 2015 року Верховна Рада схвалила зміни до Податкового кодексу, які змінювали підходи до нарахування пільгового ПДВ.
Умови сплати ПДВ сільгоспвиробниками були змінені в залежності від виду продукції, що реалізовується. Зокрема, при реалізації зернових і технічних культур 15% ПДВ стало зараховуватися на спеціальні рахунки с.-г. підприємств, 85% - до бюджету. Виробники молока і великої рогатої ската (ВРХ) змогли залишати у себе 80% ПДВ, інші - в бюджет. Для виробників іншої с.-г. продукції ПДВ сплачується в пропорції 50 на 50.
Передбачалося, що з початку 2017 року всі агрокомпанії повинні перейти на загальний режим оподаткування з ПДВ.