Головним рушієм таких змін залишається державна програма «Доступні кредити 5−7-9%». Зараз на неї припадає майже половина — 45% — усього агрокредитування країни. А для фермерів у прифронтових зонах, де ризики надзвичайно високі, ця програма стала єдиним порятунком. Так, у Сумській області 81% усіх кредитів для аграріїв видано саме за програмою «5−7-9%», у Херсонській області ця частка досягає 98%, а в Донецькій області державна програма покриває рекордні 100% — без неї фінансування агробізнесу там було б просто неможливим.

У січні 2022 року загальний кредитний портфель аграріїв становив 2,8 мільярда доларів. Повномасштабне вторгнення та блокада портів поставили галузь на межу: за оцінками Світового банку, аграрії втратили майже 25 мільярдів доларів.

Саме кредити допомогли галузі вистояти в ці перші роки. Агровиробники почали активно залучати фінансування, і вже за рік, у січні 2023-го, кредитний портфель зріс на 11% у доларах та на 42% — у гривні.

«У перші роки повномасштабної війни кредити допомогли аграріям зберегти виробництво, провести посівні кампанії та підтримати роботу підприємств в умовах безпрецедентних викликів. Сьогодні кредитування не просто зросло, а кардинально змінилася його суть. Частка коротких позик упала вдвічі, натомість 72% портфеля — це вже „довгі“ гроші, терміном понад рік. Аграрії залучають кошти на купівлю нової техніки, модернізацію потужностей. Це найкращий доказ того, що агросектор адаптувався і планує майбутнє», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Довгострокові кредити — це можливість не просто сіяти й збирати врожай, а будувати заводи, запускати переробку та виробляти продукцію з доданою вартістю.

Зростання кредитування та перехід до довгострокових інвестицій свідчать про стійкість українського агросектору навіть в умовах війни — і створюють основу для технологічної модернізації, розвитку переробки та зміцнення конкурентоспроможності українського аграрного експорту.

me.gov.ua