Працівники ПСП «Колос» розповідають, що 27 лютого окупанти колоною їхали через підприємство, неподалік господарства облаштували блокпост.

Десять співробітників ферми не залишили корів. Спочатку ховались у підвалах, згодом перебралися в корівник. В польових умовах навчилися пекти хліб. На руках носили білі пов'язки.

Під час окупації підприємство було знеструмлене. Доїли худобу завдяки дизель-генератору, а корм розвозили на тракторах. До техніки прив'язували білий медичний халат і таким чином мали можливість їздити на склад за пальним через блок-пости окупантів. Корів годували навіть під час обстрілів, коли над головами літали ракети.

Усього на фермі ПСП «Колос» 900 корів. Третина з них — дійні. До повномасштабного вторгнення вони разом на день давали 9,5 т молока. Оскільки через окупацію молоковози не приїжджали, до початку квітня весь надій доводилося виливати на подвір'я.

Доярка Наталія Кобилянська говорить: «Люди, які залишились в селі, приходили, брали молоко для своїх родин. Але ж не могли розібрати все. Його не було куди дівати. Серце боліло. Адже якщо корова пропустить навіть два доїння, до третьої вона вже захворіє».

Начальник цеху тваринництва ПСП «Колос» Юрій Мудрик зазначає, що за час окупації, враховуючи втрати в молоці, відтворенні, приростах, поголів'ї, без урахування МТП, молочна ферма зазнала збитків на 12−14 млн грн. Під час війни надої на ПСП «Колос» впали у два з половиною рази. З часу окупації минуло півроку, і ферма досі не вийшла на попередні показники.

В Україні знижується поголів'я корів, а відтак і виробництво молока.

«Від початку російського вторгнення у прифронтових областях обсяги виробництва молока впали вдвічі. По всій країні - на 15%. Надалі ситуація погіршуватиметься, оскільки в перші місяці війни багато фермерів не запліднювали тварин», — резюмує гендиректорка Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк.

Детальніше — у відео:

avm-ua.org