Упродовж листопада-травня 2024−2025 років сервісні лікарі Центрів ветеринарного обслуговування (ЦВО) відвідали й надали консультаційні послуги 26 господарствам із загальним поголів'ям 9 262 дійних корів у деокупованих та прифронтових регіонах України. Заходи було реалізовано ЦВО та Uman Labs у рамках консультативного проєкту «Підвищення рівня знань і консультування малих та середніх підприємств-виробників молока (МСП) про підходи в діагностиці збудників маститів, профілактику захворюваності та гігієнічні вимоги до молока».

Ініціатива впроваджувалася не вперше та мала на меті допомогти господарствам ефективно діагностувати, лікувати та в подальшому запобігати виникненню маститів, щоб підвищити якість, безпечність і обсяги виробництва молока.

Починаючи з листопада 2024-го, ветеринарні лікарі ЦВО відвідували малі та середні підприємства у п’яти цільових областях: Дніпропетровській, Полтавській, Сумській, Харківській і Чернігівській.

Усього в рамках проєкту було відібрано 130 зразків молока на господарствах-учасниках, з яких 109 досліджено в лабораторії Uman Labs мікробіологічними методами на виявлення збудників маститу — одного з ключових факторів, що впливає на якість та безпечність молока, здоров’я корів і фінансову стабільність ферм. Три зразки, на запит господарства, досліджувалися тільки на фізико-хімічні показники, вісімнадцять — були зіпсовані і непридатні для дослідження з різних причин.

Результати досліджень підтвердили наявність як грампозитивних, так і грамнегативних бактерій — збудників маститу. У 35% зразків лабораторія виявила монокультуру, в 27% — два збудники і лише 4% зразків не містили збудників. У 20% відібраних зразків було виявлено більше трьох збудників, що свідчить про складну етіологічну структуру захворювання та потребу в диференційованому підході до профілактики й лікування.

Основними збудниками маститів з-поміж грампозитивних бактерій були: Streptococcus agalactiae (24% зразків), Streptococcus uberis (9%), Staphylococcus aureus (7%), Staphylococcus spp. (6%), Staphylococcus epidermidis (5%), див. табл. 1. Інші грампозитивні бактерії та їхні комбінації серед усіх виділених видів становили 28%.

Таблиця 1.

Структура виявлених грампозитивних збудників маститів

Основними збудниками маститів з-поміж грамнегативних бактерій були: E. сoli (9%), Enterobacter spp. (9%), Pseudomonas spp. (9%) та Klebsiella spp. (5%) (таблиця 2). У 11% зразків були виявлені комбінації цих бактерій.

Таблиця 2.

Структура виявлених грамнегативних збудників

Також лабораторія досліджувала чутливість збудників до антибактеріальних препаратів. Отримані результати стали практичним інструментом для ветеринарних лікарів: на їхній основі вдалось адаптувати схеми лікування до особливостей кожного господарства, що суттєво підвищило ефективність терапії маститу та зменшило кількість повторних випадків.

Що стосується антибіотикорезистентності збудників маститу, то було встановлено, що вони проявляли найкращу чутливість до таких препаратів:

• Streptococcus agalactiae (виявлено у 47 зразках, що становить 28% випадків маститу) — до левофлоксацину, гентаміцину, ципрофлоксацину, канаміцину та неоміцину;
• Staphylococcus aureus (присутній у 36 зразках; 8%) — до ністатину, неоміцину, левофлоксацину, ципрофлоксацину та цефазоліну;
• Streptococcus uberis (25 зразків; 10%) — до левофлоксацину, ципрофлоксацину, енрофлоксацину, неоміцину та еритроміцину;
• E. сoli — до левофлоксацину, гентаміцину, цефалексину та енрофлоксацину;
• Enterobacter spp. — до ципрофлоксацину, гентаміцину, енрофлоксацину та ністатину;
• Klebsiella spp. — до гентаміцину, левофлоксацину, ністатину та ципрофлоксацину;
• Pseudomonas spp. — до гентаміцину, ципрофлоксацину, ністатину та канаміцину.

Загалом найвищу ефективність до різних бактерій продемонстрували деякі антибіотики широкого спектру дії: гентаміцин, ністатин, левофлоксацин, ципрофлоксацин, енрофлоксацин, неоміцин, цефалексин, еритроміцин, канаміцин та кліндаміцин (графік 1).

Графік 1.

Антибіотики, до яких встановлено найбільшу чутливість збудників маститів

Найнижчу ефективність до різних бактерій продемонстрували амікацин, пеніцилін, амфотерицин В та доксициклін.

«Інформація щодо превалюючих збудників маститу у стаді та ефективності дії антибактеріальних препаратів допомагає лікувати мастити й оптимізувати бюджет ферми. Безконтрольне використання антибіотиків в майбутньому може викликати стійкість бактерій до одного або кількох антибіотиків (антибіотикорезистентність), що ставить під загрозу ефективну профілактику та лікування будь-яких інших інфекцій», — зазначає директор Uman Labs Андрій Білан.

Діагностика збудників маститів та визначення їхньої чутливості до антибіотиків посприяли:

• контролю використання антибіотиків на фермах;
• уникненню антибіотикорезистентності;
• уникненню спалахів хвороб тварин, які становлять ризик для середньо- та довгострокової продовольчої безпеки, безпечності харчової продукції та громадського здоров’я та забезпеченню відповідності міжнародним стандартам якості та безпечності сирого молока;
• виробництву достатньої кількості якісного та безпечного молока-сировини.

Під час візитів фахівці ЦВО виявили ключові фактори, що негативно впливали на якість молока та здоров’я дійного стада:

• затримка в підготовці тварин до доїння та відсутність формалізованих протоколів;
• неналежний розподіл/групування хворих і здорових тварин;
• недостатній контроль гігієни доїльного обладнання і фільтрів;
• нерегулярний облік випадків маститу та відсутність планових досліджень на виявлення його збудників і визначення їхньої чутливості до антибіотиків.

Залежно від виявлених проблем ветлікарі ЦВО надали індивідуальні рекомендації, які впроваджувались у господарствах. Зокрема ферми оптимізували процедури підготовки до доїння, запровадили протоколи та журнали контролю санітарного стану доїльного обладнання й оцінки використаних фільтрів, розробили графіки прибирання та гноєвидалення, покращили процедуру виявлення клінічного та субклінічного маститу, запровадили періодичне навчання для операторів машинного доїння, а також налагоджували і модернізували доїльне обладнання тощо.

Сервісні ветлікарі ЦВО Микола Базавлук та Дмитро Власенко під час роботи на молочних підприємствах — учасниках проєкту «Підвищення рівня знань і консультування малих та середніх підприємств-виробників молока (МСП) про підходи в діагностиці збудників маститів, профілактику захворюваності та гігієнічні вимоги до молока».

Повторні візити на господарства показали, що у 75% випадків зменшилась захворюваність на мастит, скоротилася кількість соматичних клітин у збірному молоці, покращилася ефективність лікування та зросла товарність молока.

Заходи у межах проєкту демонструють, що навіть за різних умов утримання та технологій доїння, але завдяки активній позиції власників і впровадженню рекомендацій можна досягти значного покращення здоров’я стада та якості молочної продукції.

Дякуємо учасникам проєкту за довіру та активну співпрацю, що стали запорукою успішного впровадження рекомендацій і досягнення позитивних результатів.

Довідка. Проєкт «Підвищення рівня знань і консультування малих та середніх підприємств-виробників молока (МСП) про підходи в діагностиці збудників маститів, профілактику захворюваності та гігієнічні вимоги до молока» реалізовувався Центром ветеринарного обслуговування та Uman Labs за підтримки швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (Quality Food Trade Program, QFTP), що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія).

У 2025 році плануємо випуск шести номерів журналу «Молоко і ферма» — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Читачі мають нагоду оформити передплату як друкованої, так і електронної версії журналу. Частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 (Viber).