Проект вартістю 400 млн. тенге здійснило на власні кошти ТОВ «Арай-Холдинг». Так-так, те саме, яке на початку 90-х років швидко прославилося на всю республіку, оскільки одним з перших відкрило приватне спиртогорілчане виробництво і почало витісняти країну «Роял» та інші технічні рідини, які «розмочили» горбачовський сухий закон. Однак воно ж першим, ще добровільно, припинило рекламу міцного і взагалі помітно втратило до нього інтерес, хоча керівництву товариства нарікали на підрив бюджету через спад акцизних зборів.

А сталося ось що. «Арай» серйозно зайнявся виробництвом «закуски» — продуктів харчування. Причому пішов у цьому бізнесі від самої нульової позначки — від сільського господарства. До складу товариства, що стало холдингом, фактично влилися чотири колишні радгоспи, і сьогодні загальна площа його сільгоспугідь складає 120 тис га, з яких 73,5 тис. — рілля. Поголів’я тваринництва перевищує 12 тис. голів великої рогатої худоби, приблизно порівну м’ясного і молочного.

Відходом спиртового виробництва «Арая» є барда, яку і відходом якось язик не повертається назвати, настільки це цінний корм. А на його основі можна робити ще більш цінні комбікорми, для чого і призначений величезний складський цех. Без них проблематично домагатися паспортної продуктивності від племінного поголів’я, що купується за кордоном, скільки його не пригощають сіном, силосом або зерном. До складу комбікорму входять десятки ретельно дозованих мікро- та макроелементів, необхідних для повноцінного харчування високопродуктивних тварин, що, крім усього іншого, вдвічі збільшує і віддачу того ж зерна.

Цех з переробки післяспиртової барди в сухий гранульований концентрат розрахований на випуск 3 тис. тонн продукції на рік з подальшою перспективою до 4,5 тис. тонн. За розрахунками керівника холдингу Віктора Соложенкова, 40% одержуваних концентрованих комбікормів поки буде достатньо для застосування на власних тваринницьких об’єктах заради збільшення приростів м’ясного поголів’я і приросту продуктивності дійного стада.