Німецькі вчені дослідили вплив введення простагландину коровам одразу після запліднювання звичайною спермою. Рівень тільності у корів, яким не вводили простагландин, та тих, яким вводили, був 59 та 66 відсотків відповідно. Ці результати не були статистично значущими. Слідом за цим, дослідники з УШНГ припустили, що підвищення переміщення сперми може бути особливо корисним, коли кількість сперматозоїдів обмежена, так як у випадку з сексованою спермою.

Отже, вчені запліднили 165 нетелей, першу половину — звичайною спермою, а другу — сексованою від одних і тих же бичків. Одразу після штучного осіменіння, половині нетелей з кожної групи ввели розчин хлорида натрія чи 500 мкг простагландину. В результаті дослідження, рівень запліднюванності у групи, яку осіменяли сексованою спермою, був на 19,8% нижчим, а простагландин не покращив результат (див. графік). Рівень запліднюваності у корів, яких осіменяли звичайною спермою і вводили розчин хлориду натрію чи простагландин, був 38,1 та 48,8 відповідно. Вчені УШНГ дійшли висновку, що введення простагландину одразу після штучного осіменіння сексованою спермою не вигідне.

За матеріалами Hoard's