Під час організованого газетою «Мій район» круглого столу виконавчий директор російського Національного союзу виробників молока («Союзмолоко») Артем Бєлов відзначив, що в найближчі рік-два в Росії буде дефіцит сиру.

— Як допомогти вибрати якісний продукт? — Задається питанням Артем Бєлов. — Перше — читати етикетки. З двох боків. Тому що на першій стороні може бути написано «вершкове». Асоціативно — це масло. А на зворотному боці написано, що це спред. Друге — орієнтуватися на ціну. Що таке 82% у масла? Це 22 кілограми молока. Що таке сир? 8-11 літрів молока на кілограм в напівтвердих сортах. Навіть саме усереднене молоко першого сорту зараз стоїть 19 рублів. А якщо говорити про вищий сорт? А якщо про перший сорт або так зване сиропригодне молоко? Додайте сюди 20-30% переробки, логістику та роздрібну націнку. І якщо ви бачите сир за 250 рублів, які питання це у вас має викликати? Як мінімум, настороженість.

Міркуючи про причини масової появи на російському ринку фальсифікованих молочних продуктів, пан Бєлов нагадав, що в Росії посилюється проблема дефіциту молока.

— Так, колись ми задовольняли потреби в молоці, — вказує експерт. — Але в певний момент, а почалося все саме з сирів, ми стали залежати від імпорту. До 60% наших потреб закривав імпорт, половину з них закривала Білорусь, половину — країни, що потрапили під ембарго. На ринку утворилася ніша — і її повинні були зайняти росіяни. Але у нас вже 10 років як не росте сировина для цього. У 2006 році — справили 32 мільйона тонн, зараз — 30 мільйонів тонн. А попит зростає. Як можна збільшити виробництво якісного сиру без сировини? Та ніяк. За статистикою у нас на третину зросло виробництво сирних продуктів. Ми це побачили на полицях? Ні. Молочна галузь — одна з найбільш низькодохідних в сільському господарстві. Цикл — рік. Держпідтримка мінімальна. І в найближчі рік-два у нас буде дефіцит сиру. Або нарощувати сировинну базу, або шукати альтернативні джерела поставок сиру.
Представник Національного союзу виробників молока («Союзмолоко») також зазначив, що ініційовані Россільгоспнаглядом перевірки часто проходять по занадто жорсткому сценарію. Він також вказав на невідповідність між обсягами субсидування виробників молока і очікуваним від них результатом.

— Ні методики стандартів перевірки. Стикався з тим, що по ряду позицій при відхиленні на три тисячних відсотка товар заносять в групу фальсифікатів. Це ж статистична похибка приладу! Одна справа, коли ми перевіряємо наявність рослинних жирів і їх знаходимо. Інша справа, коли перевіряємо кислотність і при такій мінімальній похибці ставимо вердикт «фальсифікат». Проблема з методологією дослідження. Для зростання ринку повинна бути хороша прибутковість. На всіх рівнях і переробки, і виробництва сировини. Але повинен бути і ринок збуту — населення втратило в доходах і падіння попиту буде, якщо буде цільова підтримка, то це буде стимулювати зростання галузі і ми вирішимо завдання імпортозаміщення. Але це завдання не на рік. Мінімум на п’ятирічку. Термін окупності по молоку — 15 років, а держпрограма по сільському господарству — вона семирічна. Мені як інвестору туди йти цікаво? Дивно розраховувати на залучення інвесторів при такій прибутковості та ризиках, — змалював ситуацію Артем Бєлов.

Нагадаємо, що в рамках цього ж круглого столу представник Россільгоспнагляду визнав, що переважна більшість фальсифікованих сирів на російському ринку — місцевого виробництва.

Раніше в інтерв’ю Agriculture.by Артем Бєлов відзначив, що Білорусь традиційно є ключовим партнером з постачання молока в Росію і вона на цьому ринку буде відігравати суттєву роль.

agriculture.by