Ситуація в молочній галузі ЄС залишається напруженою. Дисбаланс на ринку особливо відчутний — Інфагро.

Схоже, що найближчим часом він не вирівняється. Адже ні на зниження пропозиції (виробництво молока зростає), ні на зростання експорту (він і так вже достатньо збільшений, а зовнішні ринки поки не подають особливо ознак відновлення) сподіватися не доводиться.

У сформованих умовах учасники ринку закликають Єврокомітет до більш дієвих рішень: озвучуються вимоги і субсидувати і без того високе виробництво, і стимулювати експорт.

Але ці вимоги навряд чи будуть повною мірою задоволені, так як їх виконання в корені не змінить ситуацію, до того ж коштуватиме чималих грошей. Збільшувати кошти на заохочення виробництва в нинішніх умовах, щонайменше, не розумно. Більше того висловлюється припущення, навпаки, оплачувати недовиробництво молока.

Тому збільшення інтервенційної ціни — одна з вимог учасників ринку — вважається малоймовірним.

Відносно стимулювання зовнішніх продажів, введення експортних субсидій не стане панацеєю для ринку, спричинить додаткові витрати бюджету, і в кінцевому підсумку не приведе до бажаного результату. Адже в такому випадку компенсація різниці ціни на готовий продукт дозволить не знижувати її і на молоко, що не вирішить проблему високої пропозиції. До того ж конкурентні країни — експортери також постараються знизити свої ціни до рівня пропозицій з Європи, ну і, в кінцевому підсумку перекреслені будуть попередні досягнення в лібералізації молочного ринку.
Повертаючись до проблеми надвиробництва, зрозуміло, що ціни на молоко залишаються гранично низькими. На останніх торгах в Нідерландах 12 серпня рівень цін для сировини жирністю 4,4% склав 23 євро/100 кг.