Міністерство доходів і зборів розробило проект податкової реформи в тваринництві та надіслало його на узгодження у міністерства. Раніше відомство планувало скасувати одну з ключових пільг для тваринників — фіксований сільськогосподарський податок, що для них заміняє податок на прибуток і ще низку обов’язкових платежів.

Проте на останньому засіданні парламентського комітету з питань податкової і митної політики 9 жовтня податківці заявили, що це питання є неактуальним. «З чого ви це взяли? Про це рано поки що говорити», — сказав замісник міністра доходів і зборів Андрій Ігнатов. Як повідомляє Forbes, цей документ було направлено на узгодження в міністерства 6 вересня 2013 року.

Бюджету на допомогу

Ціна питання — 1 млрд гривень. Скільки податківці планують додатково зібрати у бюджет, якщо документ вступить в силу. Зміни торкнуться підприємців, що займаються тваринництвом, птахівництвом, розведенням та виловом риби. Для цих категорій виробників планують скасувати фіксований сільгоспподаток (ФСП). У 2013 році, за підрахунками Аграрного союзу України, ФСП дозволив аграріям залишити в галузі (не перераховувати в бюджет) 3,5 млрд грн.

Замість ФСП частині аграріїв пропонують перейти на спрощену систему оподаткування. Для представників сільського господарства, дохід яких не перевищує 20 млн грн на рік, хочуть виділити окремі п’яту і шосту категорію платників єдиного податку. Наприклад, тваринники і виробники риби зможуть платити єдиний податок 3% від прибутку плюс ПДВ або просто 5% від прибутку без ПДВ. Для птахівників ставки вищі: 5% з ПДВ або 7% без нього.

Великим компаніям з річним доходом більше 20 млн грн доведеться перейти на загальну систему оподаткування. «Логіка проста. За підрахунками податківців, у птахівників вища рентабельність. Але для кожного підприємства потрібно рахувати ефект у гривнях: що вони платять сьогодні та що будуть платити на нових умовах», — пояснює керуючий партнер аудиторської компанії «Аксєнова і партнери» Олена Макєєва.

Олексій Марченко, директор із загальних питань компанії «Агромакс», переконує, що інформацію про надприбутки птахівників сильно перебільшено. «Населення не багатіє, ми не можемо підвищувати відпускні ціни у відповідь на збільшення собівартості», — підкреслює він. За словами Марченко, впродовж останніх трьох років ціни на продукцію зросли всього в 1,3 рази, у той час, як складові частини собівартості (с. — г. культури і корми) подорожчали в рази. Наприклад, тонна кукурудзи у 2008 році коштувала 60 дол., а у 2012 році — більше 200 дол.

Проти документу виступило і Міністерство аграрної політики. «Міністерство не підтримує запропоновані зміни і повідомляє, що надасть свої пропозиції до законопроекту у випадку його проходження», — вказано у висновках МінАПП до законопроекту від 23 вересня за підписом замісника міністра Івана Бісюка.

Суперечлива пільга

У проекті документу детально пояснені мотиви, що змусили ініціювати перегляд системи оподаткування. Логіка розробників: у представників тваринництва немає великих земельних володінь, вони не займаються рослинництвом, для підтримки якого і було введено фіксований сільгоспподаток.

Як стає зрозуміло з пояснювальної записки до документу, ФСП в існуючому вигляді є не лише механізмом стимулювання сільського господарства, а й економічно необґрунтованою пільгою для окремих агрокомпаній, у першу чергу — тваринників і птахівників. «Враховуючи, що площа земельних угідь, що використовуються для відгодівлі тварин, птахів, розведення риби, як правило, незначна (особливо порівняно з сільськогосподарськими угіддями, що необхідні для отримання еквівалентного доходу від продажу продукції рослинництва), оподаткування такої діяльності є по суті номінальним», — вважають автори документу.

Згідно із пояснювальною запискою, ФСП в існуючому вигляді є не скільки механізмом стимулювання сільського господарства, скільки економічно необґрунтованою пільгою для окремих агрокомпаній, у першу чергу — тваринників і птахівників.

Олег Самусь, партнер AstapovLawyers, відзначає, що у розмірковуваннях податківців є логіка: «Документ упорядковує систему аграрних пільг. Логічно підтримати тваринництво та птахівництво, якщо необхідно, спеціальними, профільними пільгами, у той час як зараз відбувається певний „мікс“ — дотації через рослинництво».

Законопроект у теперішньому вигляді, особливо якщо він вступить у силу на наступний день після опублікування (як пропонують розробники), загрожує бізнесу появою низки складностей. У першу чергу — фінансових. «Ставки сільгоспподатку були досить гуманними. Тепер підприємства, у першу чергу великі, зіштовхнуться із необхідністю платити податок на прибуток. Так як такі платежі враховані не були, це, безумовно, призведе до корекції бізнес-планів», — відзначає Самусь.

Юрист прогнозує, що у випадку прийняття законопроекту, аграрні холдинги, у складі яких є і рослинницький, і тваринницький бізнес, виділяє останній у окрему юридичну особу, інакше є ризик, що весь аграрний бізнес позбавлять права на пільги.

agravery.com