Основну підтримку російські аграрії отримали не від ембарго, а від девальвації рубля, яка зробила закордонне продовольство недоступним. У результаті скорочення імпорту в країні знизилося споживання основних продуктів харчування. Про це повідомили провідні економісти.

Одним з аргументів на користь введеного Росією продуктового ембарго в серпні 2014 року була необхідність підтримки вітчизняного сільгоспвиробника.

Але в дійсності підтримку аграріям зробило не стільки ембарго, скільки дворазова девальвація рубля. За підсумками 2015 року сільське господарство виросло на 3% до 2014 року. Виробництво харчових продуктів — на 2%. На тлі загального падіння російської економіки, ВВП якої в 2015 році знизився на 3,7%, це могло б стати доказом користі від ембарго. Але насправді картина в продовольчому секторі РФ тільки погіршилася, вважає директор Інституту стратегічного аналізу ФБК Ігор Ніколаєв.

Якщо порівнювати темпи зростання агросектору до і після введення ембарго, то ніякого позитиву від нього не видно. Приріст сільськогосподарського виробництва в 2014 році склав 3,5%, а сільського господарства — на 2,5%. Іншими словами, за рік дії ембарго відбувся не приріст, а скорочення темпів в агросекторі.

Основним наслідком ембарго стало зростання цін на продовольство. Накопичена інфляція за серпень 2014 — січень 2016 по ряду груп продовольства істотно перевершує аналогічний показник, розрахований у середньому за період 2009-2013 років. Так, по м’ясу ціни зросли на 13% замість 8%, по рибі і морепродуктах — на 36% проти 10%, по молоку і молочної продукції — на 18% замість 16%, по овочах — на 39% проти мінус 2% .

«Введення ембарго обійшлося населенню приблизно в 400 млрд руб.», — робить висновок Ніколаєв. Російське продуктове ембарго стало унікальним досвідом в новітній історії, нічого такого масштабного в світі не траплялося. «Згідно з економічною теорією російська практика ембарго стала процесом з негативною ефективністю, тобто вона завдала шкоди власній економіці», — вважає Ніколаєв.

Підйому сільського господарства в більшій мірі сприяло б збільшення частки експорту, вважає головний науковий співробітник РАНХиГС Василь Узун. «Частка імпортних продуктів у споживчому кошику складала приблизно 10-14%. А експорт продовольства знаходився і знаходиться в районі нуля», — говорить економіст.

У той же час ембарго багато в чому виявилося дірявим. «Імпорт яблук з Білорусії виріс на колишні обсяги польського експорту. Така ж картина по забороненим грецьким й іспанським персикам, ківі, іншим овочам і фруктам», — зазначає Узун.

Політичні мотиви введення ембарго мають ще один істотний негативний ефект: сьогодні інвестори не розуміють, як довго вони будуть зберігатися і чи варто зараз вкладати в будівництво переробних виробництв, вважає економіст Євген Гонтмахер: «Одна справа, коли штучно прибрали конкурентів, інша — якщо вони раптово повернуться в Росію».

Независимая Газета