Молочна анексія: До Криму легше возити молоко, ніж виробляти на місці
Російській влади простіше постачати до Криму молочну продукцію тривалого зберігання, доставляючи її через Керченську переправу, ніж виробляти місцеву. Про це повідомив економічний оглядач Олександр Яницький, коментуючи можливе закриття на півострові компанії «Криммолоко» в наслідок нерентабельності через дефіцит сировини.
«Простіше доставляти до півострова упаковане молоко тривалого зберігання, ніж виробляти потрібні обсяги молока в Криму», — зазначив він.
З сирим молоком в Криму справді проблеми, причому з’явилися вони давно. Місцеве виробництво здатне забезпечити тільки 40% потреб населення. Криму потрібно 650 тис. тонн сирого молока на рік, а виробляється там близько 300 тис. тонн. Причому 95% виробництва зосереджено в господарствах населення, що не кращим чином впливає на переробників, яким потрібна стабільна якість: від невеликих господарств населення цього домогтися складно. Такі дані озвучує Максим Фастєєв, провідний аналітик молочних ринків українського агентства «Інфагро».
Виробництво на півострові було і є дуже волатильним, так як лише 10% молока виробляється в сільгосппідприємствах, решта — в господарствах населення (тому взимку мало власного молока). Співвідношення українських і кримських молочних продуктів було близько 80-90% на 10-20%.
Дефіцит молока в Криму могли викликати такі фактори:
а) закриття українського ринку сировини з кінця вересня — ще влітку 20-50 тонн/день молока надходило на переробку в Крим;
б) зниження виробництва молока в Криму —за підрахунками «Інфагро» в 2015 в порівнянні з 2013 обсяги зменшилися приблизно на 16-17% (як загалом, так і за ґатунками);
в) вивезення кримської сировини на територію Краснодарського краю внаслідок більш прийнятних закупівельних цін;
г) рішення фермерів про подальше скорочення поголів’я — безперспективність утримання ВРХ у зв’язку відсутністю зрошення та підготовки кормів (силос).
milkUa.Info