Зареєстрований 10 травня в Верховній Раді законопроект N10443, що передбачає встановлення мінімальних закупівельних цін на молоко для підтримки доходів виробників, варто відхилити депутатам ВР, вважають експерти проекту Німецько-український аграрний діалог.

Мінімальні ціни, за їхніми словами, це найменш ефективний інструмент для досягнення декларованої мети, причому з негативними фіскальними та економічними наслідками. Більш того, цей інструмент не відповідає правилам СОТ, — пише ЛігаБізнесІнформ.

Експерти проекту відзначають, що в порівнянні з багатьма іншими країнами, в цілому українські виробники молока отримують високі закупівельні ціни. Головним чином це обумовлено значною конкуренцією між молокопереробними підприємствами за сировину на тлі загального зниження виробництва молока в Україні. Це і так є недоліком для українських молокопереробних підприємств — головного двигуна або елемента всього ланцюжка поставок молочної продукції України. А мінімальні ціни ще більше підвищать закупівельні ціни, що призведе лише до погіршення конкурентоспроможності всього ланцюжка поставок молочної продукції України, вважають експерти.

За їхніми словами, система мінімальних цін, фактично, є субсидією, яка дозволяє найбільш ефективним господарствам отримувати надприбутки. Неефективні ж господарства також отримують певний прибуток, який дозволяє залишатися їм на ринку і зовсім не спонукає до покращення виробничих процесів. Це заважає реструктуризації сектора і збільшує витрати вздовж всього ланцюжка доданої вартості, перекладаючи тягар регулювання на споживачів у вигляді більш високих цін.

«Мінімальні ціни — інструмент найменш ефективний для підтримки доходів виробників. Крім того, він не відповідає стандартам СОТ, довів свою нежиттєздатність в сільському господарстві ЄС і викликав реформування Спільної аграрної політики ЄС в 1992 році», — нагадують аналітики проекту.

В залежності від способів підтримки, мінімальні ціни викликають значні бюджетні витрати, високі споживчі ціни і ціни на матеріально-технічні ресурси, а також вони роблять країну в цілому біднішою, стверджують аналітики проекту Німецько-український аграрний діалог.