Економісти Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) оцінили ефект введеної Росією на початку серпня заборони на імпорт продукції з країн, що приєдналися до санкцій. Згідно опублікованій в понеділок доповіді відповідь Росії матиме дуже обмежений і тимчасовий ефект для більшості краї, що потрапили під «контрсанкції». Втім продуктове ембарго може нанести збитків економікам країн Балтії, Центральної Європи та Норвегії, однак коштувати самій Росії додаткових 2 процентних пунктів інфляції вже в нинішньому році.

Найзначніші економічні наслідки від російської продуктової заборони понесуть країни, для яких експорт продуктів харчування становив серйозну частку ВВП. Головним «постраждалим» в цьому випадку виявляється Литва, для якої продуктова торгівля з Росією еквівалентна 2,7% ВВП країни. За цим же принципом у зоні ризику опиняються Естонія, Латвія та Норвегія. Меншою мірою — Польща та Угорщина, пише rbc.ru.

Втім, ЄБРР обмовляється, що, незважаючи на залежність литовської економіки від експорту продуктів харчування до Росії, необхідно враховувати і імпорт аналогічної продукції в Литву. Якщо країна імпортує істотну частку продуктів, яку потім продає в Росію, то країна цілком може реекспортувати значну частину товарів, і тому розділяти «санкційний тягар» з країнами — первинними експортерами. Цей принцип поширюється і на інші країни центральної та східної Європи.

У випадку з Литвою продуктовий експорт до Росії становить близько 53% від імпорту аналогічної продукції з країн ЄС. Деякі аналітики, вказує ЄБРР у звіті, вважають, що до 80% експортованих до Росії продуктів можуть бути реекспортовані з інших країн, в тому числі і від сусідів, які самі страждають від російської «відплати» — Латвії та Естонії. За рахунок розподілу негативних наслідків вплив російських санкцій на Європу буде знижено, і для самої Литви навряд чи буде коштувати 2,7 в. п. зростання ВВП. Сама литовська влада в серпні прогнозувала, що російське ембарго «відкусить» у них близько 0,2 в. п. зростання в цьому році — згідно первинним прогнозами Мінфіну країни, ВВП повинен був вирости на 3,4%.

Одним з довгострокових наслідків російського продуктового ембарго може бути зростання світових цін на продукцію, що потрапила під заборону, однак для Євросоюзу ефект буде зворотним: «контрсанкціі» Росії створили тимчасовий надлишок пропозиції продукції на європейському ринку, чим можуть ще далі підштовхнути європейську економіку до дефляції. На основі методології Євростату ЄБРР підрахував, що заборонені Росією продукти складають близько 13% від інфляційної корзини 28 країн ЄС. Втім, для недавніх членів політичного блоку ця складова вище — близько 25% для Румунії, 20% для Литви, 19,6% для Латвії і по 19% для Хорватії та Болгарії.

Вплив на зростання економік цих країн і негативний ефект на інфляцію буде залежати від здатності внутрішнього ринку цих країн спожити надлишок продукції, що утворився, або швидко знайти альтернативні експортні ринки.

Росія постраждає більше за всіх

Головний наслідок від продуктового ембарго для самої Росії ЄБРР бачить у зростанні цін на «заборонені» продукти та інфляцію. Європа є головним постачальником продуктів харчування до Росії — на її частку припадало близько третини всього російського продуктового імпорту. Аналітики ЄБРР оцінюють можливе прискорення темпів зростання споживчих цін, виходячи з того, що «вага» продуктової інфляції становить близько третини від загального показника, а потрапили під заборону продукти — м’ясо, м’ясо птиці, риба та молочна продукція, що складає близько 60% від всіх продуктів. При такому співвідношенні зростання цін на 10%, призведе до прискорення інфляції в Росії на 2 відсоткові пункти. Їх необхідно додати до 7,5%-го зростання споживчих цін, зареєстрованих в Росії в липні нинішнього року (ще до введення продуктового ембарго).

Потенційно введена Росією заборона могла б навіть позитивно позначитися на зростанні економіки країни, відзначає ЄБРР, якби домашні виробники збільшили виробництво (на даний момент можливості їх випуску на 4 п.п. відстають від російської економіки в цілому). Однак навіть якщо це збільшення відбудеться, то воно допоможе Росії замістити тільки 15% від імпорту продуктів харчування. При цьому разом зі зростанням вартості імпортованих продуктів виростуть витрати на виробництво в переробній галузі, в поєднанні з падінням реальних доходів населення це буде мати негативний вплив на зростання російського ВВП.

Негативний вплив на економіку може бути зниженим в короткостроковій перспективі завдяки запасам і можливості швидко знайти альтернативних постачальників. В квітні 2014 року запаси оцінювалися на рівні дев’ятимісячної виручки виробників продуктів і п’ятимісячної виручки ритейлерів. Найскладніше, на думку ЄБРР, Росії буде знайти заміну на ринку м’яса і сиру в зв’язку з тим, що ці товари потребують делікатного транспортування.

agrotimes.net