Чому українським виробникам молочки не вдалося компенсувати втрату російського ринку
Зниження купівельної спроможності населення, втрата Криму і захоплення частини територій на Донбасі боляче вдарили по молокопереробним компаніям. «Сумарно український ринок суцільномолочні продуктів скоротився на 23%, ринок сирів — на 21%», — говорить голова наглядової ради групи компаній «Молочний альянс» Сергій Вовченко.
Закриття російського ринку обвалило експорт молочної продукції в 2014 році до 0,5 млн тонн у перерахунку на молоко. В грошовому еквіваленті експорт молочної продукції з України склав $ 324 млн, тоді як у 2013-му він досягав $ 515 млн.
Протягом тривалого часу сир був основним експортним продуктом, мав хорошу рентабельність і приносила значний дохід. У 2014 році експорт сиру знизився втричі — з 362,3 млн дол. США до $120,1 млн дол. США, його частка в структурі вартості експорту молочної продукції зменшилася до 37% (19,5 тис. тонн).
У зв’язку зі зміною пріоритетів експорту у виробництві «молочки» почалася переорієнтація в бік сухого молока і вершкового масла. У 2014 році українські компанії експортували рекордний обсяг вершкового масла за останні десять років — 11,3 тис. тонн.
Сировари переключилися на ринки Казахстану, Молдови, Білорусі та інших пострадянських країн, де смакові уподобання населення відповідають продуктам, які виробляються в Україні. При цьому значні обсяги українського сиру, що експортуються в Казахстан, відправлялися потім на російський ринок.
Незважаючи на старання, компенсувати втрату російського ринку України так і не вдалося. «Новим ринків збуту, на які націлилися наші виробники (Саудівська Аравія, Ірак, Алжир), традиційний» російський" сир стовідсотково не цікавий. Важливою умовою завоювання зарубіжних споживачів є перегляд асортименту продукції«, — акцентує увагу директор компанії «Інфагро» Василь Вінтоняк.
На сьогоднішній день основне завдання для молочної галузі — диверсифікація ринків збуту. «Найперспективніші експортні продукти зараз — знежирене сухе молоко і вершкове масло. Вони мають тривалі терміни зберігання і можуть транспортуватися на великі відстані. Найцікавішими ринками збуту для них є Китай, Саудівська Аравія, Єгипет, Алжир та інші країни Африки, Близького і Далекого Сходу», — перераховує Вінтоняк. Однак, як стверджує аналітик ІК Dragon Capital Наталія Шпигоцька, споживання сирів і молочної продукції, до якої звикли ми, в країнах Азії обмежено з причини поширеною непереносимості лактози у дорослого населення. До того ж масштабний вихід в Азію та Африку практично неможливий без проведення системної державної експортоорієнтованої політики, що вимагає скрупульозної роботи з кожною окремою країною.