У Києві пройшла конференція «Підвищення рентабельності виробництва і експорту молочної продукції», організованої журналом «Деньги». Під час заходу експерти і представники переробних підприємств обговорили яким чином можна здолати ті кризові явища, які є в молочній галузі.

На початку конференції начальник відділу розвитку тваринництва Департаменту тваринництва Міністерства аграрної політики і продовольства України Ірина Ментю дала короткий аналіз розвитку галузі молочного тваринництва, окресливши ті проблеми, з якими доводиться стикатися в своїй роботі вітчизняним молочарям.

На переконання генерального директора «Центру підвищення ефективності в тваринництві» Миколи Бабенка, у тому, що українці споживають молочної продукції 60% від рекомендованої норми винні не представники переробних підприємств, а виробники, які не можуть поставляти відповідну кількість молока за доступною ціною. В першу чергу це пов’язано із низькою продуктивністю молочних ферм і закупівельною ціною, яка вища ніж в ЄС і в Білорусії. Наприклад, у Білорусії молоко закуповують у виробників по ціні відповідній 0,3 євро, а в Україні — по 0,45 євро. Це один з факторів дешевшої ціни на молочну продукцію у білоруських магазинах. Експерт вважає, що вихід із цієї ситуації потрібно шукати у зменшенні ціни на сировину, лише тоді піде зростання попиту на молочні продукти.

«Як приклад, підприємство «Злагода» з Дніпропетровської області, з яким ми працюємо. Воно пішло не шляхом розширення географії збору молока, а шляхом концентрації у своєму регіоні через збільшення об’ємів збору молока в господарствах. При цьому переробне підприємство стимулює фермерів запроваджувати нові технології. Таку ж практику застосовують «Danone», «Вімм-Білль-Данн», — наголосив Бабенко.

Крім того, для зміни ситуації в галузі експерт радить покращити ефективність роботи менеджменту і не гнатися за надвисокими надоями. «Як приклад, у в австрійських фермерів вважається нормально коли корова дає 4 тис. л молока в рік на дешевих кормах. В той час, як в Україні ставиться завдання отримати 6-7 тис. л, але тоді вже доводиться застосовувати концентровані корми, які в рази дорожчі. Водночас, враховуючи співвідношення європейської ціни на молоко і ефективності корів не всім вигідно давати понад 4 тис. л молока», — додав Бабенко.

Одним із напрямків проведення змін в молочній галузі є створення молочарських кооперативів. З досвідом роботи одного з таких об’єднань поділилася голова СВК «Молоко-Країна» Тетяна Панцюк. Цей сільськогосподарський виробничий кооператив молочарського спрямування має свої представництва у 130 районах 15 областей України. У власності кооперативу, який налічує понад 20 тис членів, не лише 25 тис. тварин, але й холодильне обладнання, необхідне для збереження молока. Переважна кількість членів кооперативу утримує до 3-х корів. При цьому в кооперативі постійно стимулюють своїх членів запроваджувати новітні технології і сучасне обладнання. Наприклад, є програма кредитування на придбання корів і доїльних апаратів.

Попри те, що за 3 роки свого існування СВК «Молоко-Країна» зумів утвердитися на ринку і розширити географію виробництва, Панцюк звернула увагу на потребу внесення змін у діюче законодавство, щоб членами кооперативу могли ставати не лише фізичні, але й юридичні особи, адже це спростить можливість отримання дешевих кредитів.

Своїми думками з приводу розвитку вітчизняної молочної галузі під час конференції поділилися представники переробних підприємств: ПАО «Дубномолоко» (ТМ «КОМО»), ВАТ «Ічнянський молочноконсервний комбінат», ЗАТ «Тернопільський молокозавод», Брусилівський молокозавод. Зокрема вони наголосили на потребі організації потужних фермерських господарств, а також структурування виробництва молочної продукції на переробних підприємствах.

Так, на думку голови правління ПАО «Дубномолоко» Олега Волшина пік споживчого попиту українських сирів в Росії вже досягнуто, і потрібно враховувати можливу експансію на російський ринок європейських сирів. Тому є потреба розширювати географію поставок в Білорусію, Прибалтику. Також, на його переконання, потрібно більше піклуватися про зменшення витрат, вкладання коштів у виробництво. Іще один шлях — закупівля елітних видів сирів у інших країнах. Наприклад, немає сенсу виготовляти той же Пармезан в Україні, оскільки є країни, які мають відпрацьовані технології виробництва цих видів сирів. Це дозволить зменшити витрати і зосередити більше уваги на виробництві традиційних харчових видів сирів, які користуються попитом.

Не оминули учасники конференції і питання можливої експансії європейської молочної продукції з квітня 2015-го року, коли відмінять Директиву ЄС «Про квотування виробництва молока». За словами Івана Бабенка обсяги виробництва молока в таких країнах, як Франція, Німеччина, Голландія можуть подвоїтися, що призведе до здешевлення молочної сировини, і наші виробники мають бути до цього готові.

agravery.com