12 листопада в Києві розпочався дводенний регіональний навчальний семінар «Вступ до СОТ і сільськогосподарська політика в країнах СНД», організований Продовольчою та сільськогосподарською організацією при ООН (FAO). Разом із представниками галузевих асоціацій з України та інших країн участь у семінарі брали представники Асоціації виробників молока України (АВМ).

Відкриваючи семінар перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Іван Бісюк наголосив на тому, що FAO надає Україні велику допомогу у справі розробки стандартів якості, які діють у світі. Зокрема, цього року експерти FAO допомогли українським фахівцям у справі розвитку системи аграрних розписок та діагностики африканської чуми свиней. Щодо цього захворювання, перший заступник міністра нагадав, що ним вражена значна територія Російської Федерації і Білорусії, і є багато диких тварин, які передають це захворювання. Крім того, готується проект з пілотного маркування продуктів з географічним зазначенням, який на сьогодні є одним із пріоритетних в співпраці з FAO, враховуючи підписання Угоди про Асоціацію з ЄС.

«У першу чергу йдеться про існуючу заборону однакових назв продуктів у різних країнах, як то: коньяк, шампанське, рокфор, та інші назви, які запатентовані як інтелектуальна власність в інших країнах. Існує 8–10 найменувань, по яким потрібно вирішити питання», — пояснив Бісюк.

При цьому перший заступник міністра наголосив на важливості СОТ, як міжнародної організації, яка допомагає вирішити конфліктні експортні питання, зокрема стосовно певних регламентів щодо якості продукції, особливо якщо йдеться про експорт деяких видів української харчової продукції в Російську Федерацію. При цьому він зауважив, що на відміну від ЄС, у вимогах Митного союзу в одному питанні містяться технічні регламенти поряд з санітарними і фітосанітарними вимогами, що неприпустимо.

«Потрібно розуміти що є технічний бар’єр, а є санітарні та фітосанітарні вимоги — це різні речі. Зокрема, технічні бар’єри не можуть використовувати для закриття підприємств, згідно з вимогами СОТ. Вони можуть бути консультаційними чи рекомендованими, оскільки не впливають на здоров’я людини, і з технічних причин заборонити експорт з країни чи певного підприємства неможливо. Санітарні та фітосанітарні норми впливають на безпеку, і якщо є небезпека щодо мікробіологічного забруднення по залишкам пестицидів, гербіцидів, антибіотиків чи ще чогось, це може вплинути на здоров’я людини, тому при виявлені такої загрози можуть припинити експорт з країни чи заборонити експорт з підприємства», — зауважив Бісюк.

Також одним із позитивних аспектів вступу України в СОТ перший заступник міністра назвав загальне зростання конкурентоспроможності аграрного сектору економіки, адже стандарти, за якими почали працювати українські підприємства, враховуючи зміни в законодавство, і впровадження систем ISO та HACCP підвищило конкурентоздатність продукції українських підприємств на світових ринках.

«Ми за цей час, змогли збільшити експорт сільськогосподарської продукції майже в 2,7 рази з $6,8 млрд. в 2007 році до $18,2 млрд. в 2012 році. За прогнозами, цього року експорт сільськогосподарської продукції складе $22,2 млрд. з них $5,1 млрд. експорту припадає на країни ЄС, при тому, що стандарти в цих країнах значно жорсткіші, ніж в інших країнах, тому можна сказати, що продукція, яку виготовляють в Україні якісна, безпечна і конкурентна,» — наголосив Бісюк.

Іще однією перевагою є те, що український аграрний сектор адаптувався до роботи в умовах зростання конкуренції з боку закордонних виробників за рахунок зменшення витрат, модернізації виробництва, запровадження нових, енергоефективних технологій, вдосконалення менеджменту і логістики. Хоча, найголовнішим у цьому питанні є якість і безпека продукції.

«Згідно з Указом Президента України вже є компетентний орган, котрий відповідатиме за якість і безпеку харчових продуктів — Ветеринарна і фітосанітарна служба, яка сьогодні відповідає за сировину і готовий харчовий продукт, його якість і безпеку. Ця структура об’єднала в собі служби, які займаються ветеринарною медициною, карантином рослин, захистом рослин, ідентифікацією тварин, переробкою відходів і охорона сортів рослин,» — підкреслив Бісюк.

Учасники семінару обговорили проблеми реформування сільськогосподарської політики, практику застосування санітарних та фітосанітарних заходів, питання адаптації сільського господарства до до умов членства у СОТ та низку інших актуальних питань.

Присутні на заході представники галузевих асоціацій і потужних агропідприємств позитивно оцінили заходи, які робить FAO в напрямку подолання голоду на планеті, а також просування стандартів якості і безпеки харчової продукції.

За словами віце-президента Асоціації виробників молока Дениса Марчука, АВМ підтримує ініціативи FAO, оскільки вони дозволять зробити сільськогосподарську продукцію якісною і доступною для споживачів, а також полегшить вихід українським виробникам на міжнародні продовольчі ринки.