Найважливішою подією листопада, у політичній та економічній площинах, стане підписання Угоди про асоціацію України з ЄС під час Саміту східного партнерства у Вільнюсі. Одним із компонентів зазначеного документу є Угода про Зону вільної торгівлі (ЗВТ).
 Живе обговорення щодо того, яких переваг і викликів слід чекати українським сільгоспвиробникам після підписання Угоди, а також що чекає українського аграрія, якщо цей процес відтермінують, відбудеться 27 листопада в Києві у рамках Міжнародного конгресу «Аграрний Олімп». 

Найцікавіші подробиці майбутніх обговорень «Аграрного Олімпу», спеціально для Agravery.com, відкрив народний депутат України, перший заступник Голови Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій Лабазюк.

— Сергію Петровичу, в разі підписання Угоди, які галузі сільськогосподарського сектору виграють?

— В першу чергу — наші зернотрейдери. Адже сьогодні є непогані напрацювання по експорту зернових, а після підписанні Угоди їх можливості тільки покращаться. Для них буде менше перепон. В результаті це дозволить збільшити об’єми експорту. Покращаться можливості у такої галузі тваринництва, як свинарство. Однозначно ця галузь отримає додаткові інвестиції і надходження з Євросоюзу. Зараз ми бачимо, що інвестори вже вкладають гроші у реконструкцію свинокомплексів і налагоджують процес виробництва. Очевидно, після підписання Угоди процес лише пришвидшиться.

— З огляду на діючі стандарти і технічні регламенти, на скільки українська сільськогосподарська продукція відповідає вимогам, які є в країнах ЄС? Яким галузям сільського господарства доведеться зазнати найбільших змін, щоб їх продукція могла конкурувати на європейському ринку?

— На першому етапі найбільше може постраждати молочна галузь. Оскільки в нас не так багато підприємств, які б змогли перебудувати своє виробництво під європейські стандарти. До того ж, ціна молока на українському ринку зависока, хоч як би наші виборці не нарікали, що вона занизька. Справа в тому, що сьогодні й продуктивність наших корів надзвичайно низька... У Польщі й інших європейських сусідів собівартість молочної продукції дешевша і показники кращі. Тому ми спочатку не зможемо експортувати свою молочну продукцію туди. Натомість — імпорт європейської продукції піде до нас значно швидше. Відповідно, конкуренція на внутрішньому ринку зросте, тож частина наших виробників молока, які працюють ще за радянськими технологіями, будуть змушені або скоротити виробництво, або швидко переозброїтися.

Постраждає і ринок сиру. Сьогодні понад 70% сирів експортуються в Росію. Відтак, після підписання Угоди слід очікувати введення санкцій зі сторони північного сусіда, тому показники експорту сиру суттєво знизяться. Одразу експортувати такий об’єм сиру в Європу ми теж не зможемо.

— Якщо підписання Угоди про Асоціацію таки перенесуть, які втрати чекають на українських сільгоспвиробників? Чи не означатиме це, що розгляд і прийняття євроінтеграційних законопроектів, зокрема, аграрних, які знаходяться на розгляді парламентарів, також відкладуть у «довгу шухляду»?

— Не хотілося б думати, що підписання Угоди перенесуть. Сподіваюсь, нам таки вистачить політичної волі, оскільки більша частина робота вже зроблена. Звичайно, після підписання Угоди нам знадобиться час, аби «підчистити» деякі законопроекти, внести в них поправки, доопрацювати... Але назад дороги вже немає.

Якщо говорити про євроінтеграційні законопроекти, їх доля в разі не підписання Угоди теж може бути різною. Не виключено, що частину з них не будуть приймати так швидко, як це було кілька останніх місяців. Тобто, буде змога не форсувати події, а детально опрацювати пропозиції, з урахуванням бізнесових інтересів нашої аграрної галузі.

Ми свого часу вже мали ситуацію, коли в Україну по квоті завезли тростинний цукор, згідно з підписаною Угодою в рамках СОТ. Відтак вітчизняна цукрова галузь понесла втрати. Тому частину законів необхідно запроваджувати поступово, а не, як кажуть, «гнати в шию».