За перший місяць дії санкцій імпорт продовольства до Росії з країн далекого зарубіжжя впав на 7,5% у вартісному вираженні, показала митна статистика. Поставки молока, свинини, птиці, овочів, що потрапили під ембарго, обвалилися на 40-60%. Поки падіння імпорту компенсується «проїданням» запасів, гравці ринку вже фіксують зростаючий дефіцит і в роздробі, і в переробці. Експортери, що лишилися як і вітчизняні виробники реагують на зміну кон’юнктури ростом цін. Двигуном економіки політика імпортозаміщення не стане, роблять висновок економісти.

Федеральна митна служба (ФМС) зафіксувала ефект від введення 7 серпня російська урядом річного мораторію на ввезення фруктів, овочів, молочної та м’ясної продукції з США, Австралії, Канади, Євросоюзу і Норвегії. У серпні поставки продовольства і сировини для його виготовлення в РФ з країн далекого зарубіжжя скоротилися на 7,5% у вартісному вираженні в порівнянні з аналогічним періодом 2013 (падіння в липні — 0,4%). У лідерах зниження — молочна продукція (ввезено на 57% менше, ніж роком раніше), свинина (45%), овочі (44%) і м’ясо птиці (39%). Єдиний у списку санкцій товар, що показав зростання поставок, — яловичина, її в серпні було ввезено на 47% більше, ніж роком раніше, пише Kommersant.ru.

Даних щодо фізичних обсягів поставок в серпні ФТС поки не публікувала. Але якщо врахувати, що під ембарго потрапило порядку 40% усього обсягу імпорту продовольства, падіння вартості лише на 7,5% говорить не тільки про те, що забороненому імпорту вдалося знайти заміну, але і про зростання цін на поставки, в тому числі через ускладнення і подорожчання логістики.

Так, завідувач лабораторією зовнішньої торгівлі Інституту економічної політики ім. Е.Т. Гайдара (ІЕП) Олександр Кнобель вказує, що при зростанні вартості поставок яловичини (насамперед з Аргентини і Бразилії) в 1,5 рази ціни на неї за місяць збільшилися на 10-15%.

З економістом, хоча і з деякими застереженнями, погоджуються учасники ринку. Падіння імпорту свинини, курки і яловичини спостерігалося з початку року, відзначає глава виконкому Національної м’ясної асоціації (НМА) Сергій Юшин. Поставки охолодженої яловичини за перші шість місяців скоротилися на 34%, замороженої — на 29%, що пов’язано з ростом ціни на імпортну продукцію та недостатнім обсягом пропозиції. Падіння імпорту свинини пояснювалося закриттям поставок з країн ЄС через африканської чуми свиней. За оцінкою пана Юшина, при сформованій кон’юнктурі, коли експортери продовжують піднімати ціни, а виробники з інших країн не в змозі покрити обсяги, що випали імпорт продовжить стискатися. «Реакція ринку на ембарго — дефіцит і зростання цін. Частково заповнити обмеження намагаються за рахунок збільшення внутрішнього виробництва. За поточний рік обсяг виробництва свинини і курки збільшиться на 200 тис тонн», — відзначають в НМА.

Заступник начальника центру економічного прогнозування Газпромбанку Дар’я Снітко відзначає, що скорочення імпорту овочів вже призвело до зростання цін на окремі позиції, пік його припаде на грудень 2014 року — лютий 2015 року. Не менш критичною ситуація виявилася і в молочній галузі. У серпні імпорт молочних продуктів в натуральному вираженні, за оцінками асоціації «Союзмолоко», втратив 57,2%. Частково це пояснюється високою базою серпня 2013. Тоді через приєднання РФ до СОТ мита на ввезення впали, що спричинило збільшення імпорту, пояснює глава «Союзмолока» Андрій Даниленко. Зараз заборонений імпорт з ЄС компенсується різким нарощуванням білоруського імпорту (в тому числі через прямий реекспорт), власного виробництва, а також за рахунок накопичених на складах резервів. Ще як мінімум місяць, за оцінкою пана Даниленка, ринок буде адаптуватися до введених санкцій, але за умови, що держава найближчим часом визначиться з правилами гри.

Картина імпортних поставок продовольства в серпні стане остаточно зрозумілою, коли ФТС опублікує дані по ближньому зарубіжжю, в тому числі по Білорусії. Проте навіть у разі помітного збільшення поставок загальні наслідки політики примусового заміщення імпорту в Росії будуть проявлятися в рості цін, зниженні якості та доступності продукції, а також в падінні рівня життя, переконані експерти.

«Досвід багатьох країн свідчить, що на тлі проведення політики заміщення імпорту загальний рівень добробуту населення падає», — нагадує Олександр Кнобель з ІЕП. Це підтверджують результати дослідження, опублікованого вчора Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Аналітики підрахували, що з урахуванням України під санкції попало порядку 50% всього імпорту продовольства, що еквівалентно 15% всіх продуктів, споживаних в Росії. Замістити їх нестачу на ринку за рахунок внутрішнього виробництва можна лише частково — потенціал зростання завантаження потужностей становить 4%, що дозволить замістити тільки 15% втраченого імпорту. Однак заборона імпорту негативно вплине і на переробку. За рахунок імпортної сільгоспсировини Росія виробляє продовольство на суму, еквівалентну 2% ВВП (в переробці риби, наприклад, на імпорт припадає 37% всієї сировини). Втрати поставок сировини нівелює тимчасовий позитивний ефект від збільшення завантаження потужностей, вважають в ЄБРР. В результаті і з точки зору виробництва загальний ефект стає негативним.

В Центрі розвитку Вищої школи економіки підрахували, що імпорт в Росію через санкції в 2014 році скоротиться приблизно на 24 млрд доларів, але це навряд чи зможе компенсувати погіршення стану платіжного балансу країни на тлі падіння цін на нафту і очікуваного чистого відтоку капіталу з РФ на рівні 100-130 млрд доларів.

«На відміну від російської влади ми стримано ставимося до перспектив імпортозаміщення як двигуна економіки, — зазначає Наталія Акіндінова з Центру розвитку. — Бажаючи підтримати задуми влади, ми могли б рекомендувати локалізацію виробництва заборонених товарів працюючими на території Росії іноземними компаніями. Але наростаючі абсолютно неполітичні претензії до фірм, успішно працюючих в Росії під іноземними брендами, таким як „Макдоналдс“ і „Ашан“, показують, що подібні осмислені варіанти економічної політики сьогодні всерйоз не розглядаються».

agravery.com