Система управління і контролю у племінному тваринництві, а також деякі елементи ведення селекційної роботи потребують серйозних змін.

Мета молочного скотарства, як і будь-якого бізнесу, отримання максимального прибутку за найменших витрат. Такий результат можливий лише за умови вмілого управління всіма процесами молочного виробництва. Проте генетична якість тварин посідає чільне місце — без генетики навіть найсучасніші корми і технології не дадуть того приросту продуктивності.

Асоціація виробників молока України (АВМ) намагається створити, зберегти, відтворити та раціонально використати племінні ресурси вищої генетичної цінності з метою поліпшення існуючої генетичної якості тварин. На сьогоднішній день до складу Асоціації входять близько 100 господарств з усіх регіонів України. При Асоціації діє Консультаційний центр, який забезпечує потреби членів АВМ. Про генетичний потенціал та систему селекції розповідає консультант-селекціонер Асоціації виробників молока Степан Лихошерст.

— Пане Степане, чи є сьогодні в Україні система селекції у тваринництві і чи відповідає вона міжнародним стандартам?

— В Україні немає єдиної системи селекції у тваринництві. Насамперед, потрібно визначити те, що система селекції — це загальнодержавний механізм, що забезпечує виконання селекційної програми, а це в свою чергу всебічно обґрунтована програма робіт з виведення й вдосконалення ліній і порід. Попередня така програма селекції в Україні була створена до 2010-го року. І саме про систему селекції було написано наступне: «На другому етапі виконання програми (2006-2010 роки) передбачається: ...створення єдиної системи селекції у тваринництві». Як бачимо на даний час ми її так і не маємо.

— Яким чином це впливає на молочарство? Що є запорукою високих надоїв — генетичний матеріал, корми чи доїльне обладнання?

— Робота з твариною на фермі — це система, яка зобов’язує власника поєднати спосіб утримання, генетичний потенціал і технічне забезпечення. Тому для надоїв головним є гармонійне поєднання цих трьох складових. Якщо генетичний потенціал корови 10 тис. кг молока, то ми не зможемо надоїти 16 тис. А якщо будемо намагатися це зробити, то корову доведеться вибракувати. Насамперед, потрібно враховувати «інтереси» тварин для одержання найвищої ефективності та продуктивності. Годівля також має величезне значення на всіх етапах життя тварини. Обладнання і технологія доїння впливають на здоров’я вимені. Звичайно, якщо у корови мастит, то відповідно знижується продуктивність і якість молока. Якщо тварина перебуває у доїльному залі занадто довго, то це зменшує час відпочинку і споживання корму, а отже і продуктивність.

— В яких країнах краще закуповувати генетичний матеріал?

— Суттєві результати в селекції тварин мають такі провідні країни світу: США, Канада, Данія, Ізраїль. Найчастіше генетичний матеріал — спермопродукцію чи ембріони — ми отримуємо зі Сполучених Штатів Америки, менше з Канади, а ще менше з Німеччини та інших країн. В той час, як телиці імпортуються з Німеччини, США, Канади та Угорщини. В тваринництві використовуються спеціалізовані, високопродуктивні генотипи імпортної селекції, а це в свою чергу призводить до втрати генотипів вітчизняної селекції та виникнення проблеми залежності від імпорту племінних (генетичних) ресурсів. Це питання потребує негайного вирішення.

— Яка порода корів може реалізувати високий генетичний потенціал в українських умовах?

— Різні. Причому кожна характеризується своїми ознаками. Проте, виділити можна дві породи — це голштинська та джерсейська. Відомо, що в світі від голштинів надоюють 90% молока, вони найкраще відповідають продуктивністю на спожитий корм. Голштинська порода корів характеризується, крім молочної продуктивності, виходом молочного протеїну за лактацію. Порода джерсей в свою чергу має високий вміст жиру (5-7%) і білку в молоці, високий показник здоров’я, а також характеризується ефективним використанням енергії корму для виробництва молока. Тому варто зазначити, що один із основних аспектів ефективності корови — якість тварини, тобто її генетичний потенціал.

— Які кроки будуть ефективними для покращення молочної галузі в країні?

— У першу чергу, це формування внутрішнього ринку споживання молочної продукції. Збільшення попиту на молочку сприятиме підвищенню ціни.

Обговорити питання селекції ВРХ, вживу поспілкуватися з Степаном Лихошерстом на цю тему можна буде під час Всеукраїнського молочного конгресу (4-6 березня, Київ).

Agravery.com