Важкий кризовий період триває в Білорусі: торгівля слабка, запаси на складах ростуть, борги збільшуються, операційних коштів катастрофічно не вистачає — Інфагро.

Тут би знизити індикативи і розпродати складські обсяги в Росію, тільки собівартість виробництва молочної продукції вже не дозволяє цього робити без збитку, та й чи потрібні білоруські товари зараз в РФ, де вже не знають, що робити зі своїм продуктом.

Фіксовані відпускні ціни, як для внутрішньої реалізації молочної продукції, так і для зовнішніх продажів, завели молочний ланцюжок в «порочне коло». Але і різке впровадження ринкових цін в сьогоднішній ситуації призведе хіба що до хаосу, адже навіть зі встановленими показниками, фермери примудряються залазити у велику заборгованість перед переробниками.

Відсутність стратегічного плану диверсифікації ринків збуту, бажання керівництва РБ для поетапного переходу до ринкового ціноутворення, нестача якісного управлінського ресурсу — ось головні проблеми перспективної (ще донедавна) білоруської галузі.

Операторам молочного ринку Білорусії залишається сподіватися на «диво», наприклад на девальвацію білоруського рубля, адже тримати ціни «на літо» дуже ризиковано — можна залишитися з простроченим товаром і без грошей.