Що вдалося у 201З році і що чекати молочарям, свинарям та фермерам, які вирощують екзотичних тварин, розповів директор Департаменту тваринництва Міністерства аграрної політики та продовольства України Андрій Гетя.

— Андрію Анатолійовичу, з якими досягненнями завершила галузь тваринництва рік?

— В цілому для галузі рік був успішним. Фактично з усіх видів тваринницької продукції, яку ми оцінюємо і моніторимо, у нас позитивна динаміка розвитку. Так, за 11 місяців минулого року було реалізовано на забій 2,9 тис. т м’яса у живій вазі. Це на 8,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Молока вироблено 10,8 млн т, що на 0,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Вироблено 18 млрд яєць — на 2,4% більше позаминулого року. До того ж, саме збільшення відбулося як на сільськогосподарських підприємствах, так і в господарствах населення.

За видами м’яса також є позитивна динаміка. За 11 місяців яловичини вироблено на 11 тис. т більше аналогічного періоду 2012 року. Свинини більше на 54 тис. т, а птиці — на 98 тис. т.

— Якщо говорити про певні напрямки тваринництва, скільки нових молочних ферм і свинокомплексів запустилося у 2013 році та які були відшкодування з боку держави?

— Якщо брати дані з регіонів, то за 3 квартали 2013 року було введено в роботу 100 тваринницьких ферм та комплексів на загальну суму понад 2 млрд грн. З них 24 новозбудованих, а 76 — реконструйовані. Якщо подивитися за галузями тваринництва, в молочному скотарстві введено 60 об’єктів, 31 об’єкт в свинарстві і 9 у птахівництві. Тобто, за цими показниками видно, що бізнес також почав вкладати більше ресурсів у розвиток молочної галузі, порівняно з іншими напрямками тваринництва.

Звичайно такому розвитку сприяє держава. Цього року було частково відшкодовано вартість будівництва 18 об’єктів. Якщо брати сумарно, то це ферми і комплекси для 7 тис. голів ВРХ, 18 тис. свиноматок і 1 млн голів птиці.

У порівнянні з попередніми роками, відчувається впевнений розвиток. Для порівняння, в 2010 р. було введено 86 об’єктів тваринництва. Це дає підстави з оптимізмом дивитися на майбутній розвиток галузі.

— Що планує влада для підтримки тваринництва у 2014 і 2015 роках? Які програми підтримки по яких галузях діятимуть?

— Для розвитку галузі тваринництва передбачені певні державні програми. Зокрема, це програма здешевлення будівництва і реконструкції, програма відшкодування кредитної ставки. Третій важливий напрям — дотації населенню за збереження молодняку ВРХ. Четвертий напрям — компенсація вартості придбаних племінних тварин. В планах, підтримка дотаційними коштами товаровиробників за введення в стадо господарства корів власного відтворення.

— Які галузі тваринництва сьогодні залишаються найбільш дотованими?

— Поки найбільше дотоване молочне скотарство. Хоча, є ще непряма дотація, наприклад, спеціальний режим оподаткування та акумуляція ПДВ, які діють для всіх с. − г. товаровиробників.

— Що очікує галузь у новому році?

— Разом із обласними управліннями ми розробили виробничу програму з тваринництва. Якщо говорити про м’ясо, то передбачено зростання його виробництва на 3,3%, зростання виробництва молока на 2,5%. При цьому, прогнозується зростання м’яса всіх видів окрім яловичини. Вона стабілізується.

Важливо те, що на місцевому рівні ці показники зростання обговорили з виробниками. При цьому, в кожній області є своя програма розвитку тваринництва, і є, хай навіть невеликі, можливості підтримувати усі ці програми з обласного бюджету.

Така політика довела свою успішність як 2013 року, так і 2012-го.

— Які ферми можна вважати еталоном в різних напрямках тваринництва?

— Якщо говорити про молочну галузь, Інститут аграрної економіки на наше прохання зробив певний аналіз. З огляду на ці показники, якщо брати рентабельність ферми в умовах України, найбільший шанс бути рентабельною має ферма від 200 корів і більше з продуктивністю від 5 т молока на одну корову.

З-поміж підприємств, які довели на практиці вірність цих розробок, ферми Торгового дому «Долинське», Дослідне господарство «Асканійське» Інституту зрошувального землеробства (Херсонська область) і низка інших молочних ферм.

— Як в Україні розвинуте вівчарство? Чи має перспективу цей напрям в тваринництві?

— Наприкінці 90-х років розпочалося скорочення поголів’я овець, особливо маточного, а відтак виробництва баранини, вовни та іншої продукції вівчарства. Основною причиною такого спаду була відсутність у товаровиробників зацікавленості займатися таким виробництвом через його збитковість.

Однак, за останнє десятиріччя відбувається нарощування поголів’я овець та виробництва вовни. Із 963,1 тис. голів на початок 2001 р. станом на 1 січня 2013 р. в усіх категоріях господарств поголів’я збільшилось до 1,1 млн голів або на 11,5%, виробництво вовни — з 3,4 тис. тонн до 3,7 тис. тонн або майже на 10%.

Ринкові умови зумовлюють необхідність зміни стратегії ведення вівчарства. Традиційно вівчарство на майбутнє збережеться в усіх регіонах України. Зокрема, воно розвиватиметься у м’ясо-вовново-молочному напрямку, з наданням пріоритету виробництву високоякісної дієтичної ягнятини та молодої баранини.

Завдяки унікальним генетичним ресурсам Україна завжди була надійною племінною базою і постачала значну кількість племінних тварин різних порід до республік колишнього СРСР і сусідніх зарубіжних країн.

В умовах ринку чисельність племінного поголів’я овець скоротилася, але вдалося зберегти генетичний потенціал.

Починаючи з 2003 р. була започаткована державна підтримка галузі, зокрема за наявне та прирощене поголів’я вівцематок і ярок старше одного року.

З 2003 по 2009 роки у всіх категоріях господарств було збільшено маточне поголів’я на 310,7 тис. голів або в 1,6 рази.

— Чи мають підтримку ферми, які займаються екзотичними птахами чи тваринами?

— Коли в нас була програма селекційно-племінної роботи, то ми могли підтримати страусині ферми, якщо в них був статус племінних.

Нині така програма не фінансується, тому ми страусів поки що не підтримуємо. Можливо, в майбутньому підтримку вдасться відновити. Щодо інших екзотичних тварин і птахів, такої підтримки з боку держави не було. Їх розведення — виключно ініціатива підприємців.

— Чи планує Мінагрополітики далі розробляти євроінтеграційні закони?

— Насправді, ми дуже багато зробили. Нині у Верховній Раді лежать деякі законопроекти, які надійшли від Державної ветеринарної і фітосанітарної служби. Зокрема, це законопроект щодо безпеки і якості продуктів харчування, законопроекти про корми, ідентифікацію тварин і ще деякі нормативні документи. Тепер залежить від депутатів, коли вони будуть прийняті.

Наш Департамент також підготував і направив у Верховну Раду законопроект щодо зменшення експортного мита з 25% до 5%, для того, щоб виробники мали змогу вигідніше продавати свою продукцію.

Залишаються питання з адаптацією нормативної бази для наших переробних підприємств. За дорученням заступника міністра аграрної політики та продовольства Валерія Давиденка створена робоча група з регулювання ринку молока та молочної продукції України. Уже відбулося 5 засідань, обговорили ті питання, які турбують виробників. Зокрема, щодо імпорту молочної продукції з Білорусії. Таку ж робочу групу створили з розвитку свинарства, розділивши її на 3 підгрупи. Нині триває процес узгодження документальної бази. Плануємо, що цього року ці робочі групи будуть ефективно працювати.

Також у Департаменті тваринництва заплановано оновити показники, і можливо, продовжити програму розвитку скотарства до 2020 року, оскільки дія цієї програми закінчується 2015 роком. Крім того, є потреба розробити програму розвитку тваринництва на промисловій основі, в якій за основу будуть братися с. − г. підприємства.

agravery