Як повідомляє «Українська аграрна конфедерація», селянське господарство Kalējiņi — одне з найбільших і найсучасніших молочних господарств в Відземе. За словами власника, Каспарса Путраліса, як би важко не доводилося галузі, потрібно продовжувати роботу:

«Єдиний спосіб впоратися зі сформованою ситуацією — збільшувати поголів’я, щоб стабілізувати ситуацію, щоб стати найбільшим гравцем як в Балтії, так і за її межами. Ми як і раніше маємо намір розвиватися».

На думку завідуючої сільського консультаційного центру в Валмієрі Дайгена Сіліні, великим молочним господарствам слід продовжувати працювати в своїй сфері:
«Ті власники молочних господарств, які витратили великі гроші на розвиток, які побудували нові ферми, хто займається інтенсивним молочним тваринництвом і надої у яких наближаються до 10 тисячам літрів або навіть їх перевищують, до тих, звичайно, ні в якому разі не повинна ставитися така річ, як ліквідація молочного господарства, це просто нереально, бо надто великі зобов’язання, занадто великі вкладення», — пояснює Силін.

Але у тих, хто інвестував у молочне господарство не так багато, є можливість переорієнтуватися на інші галузі, вважає Каспарс Путраліс:

«У мене є тільки корови, я працюю тільки на надої, у мене нічого іншого немає, але я б хотів би купувати в околицях гарне м’ясо, про яке би я знав, що воно вирощене біологічно, а не що ферма сертифікована для галочки. Я вважаю, що галузей дуже багато і не потрібно всім намагатися всіма силами тільки доїти молоко».

Однак при переорієнтації на м’ясне тваринництво потрібно рахуватися з тим, що швидким і легким цей бізнес не буде. Про це каже власник селянського господарства Jasmīni Едмунд Юшкевічс, що займається розведенням корів, овець та європейського благородного оленя.

«Якщо це молочна ферма, то у них найбільші вкладення в придбання племінного матеріалу. Можливо, в порівнянні з молочними фермами, бізнес набагато більш повільний, але він набагато спокійніший, там такого стресу немає. Наприклад, тут у мене годівля тільки два рази на тиждень», — говорить Юшкевічс.

Як підкреслює сільський консультант Дайга Сілін, тим, хто замислюється про перехід на м’ясне тваринництво, потрібно бути готовими і до конкуренції:

«Якісна яловичина повинна продаватися за адекватно високою ціною, по сім євро і вище. І якщо в той же самий час у більшої частини жителів є альтернатива купувати свинину, вирощену в Польщі, Голландії та Німеччини, яка коштує 3,5-4 євро за кілограм, то, звичайно, конкуренція висока».

Кожен власник селянського господарства шукає свої власні рішення. Великі господарства, які займаються молочним тваринництвом, продовжують працювати але, як свідчить статистика, за рік 135 господарств, які працювали в цій галузі, пішли з неї і ліквідували свої стада.