Вона вважає, що генетичний потенціал молочної худоби в Україні дозволяє підвищити його продуктивність за умови застосування сучасних технологій у годівлі та утриманні.

«На жаль, на багатьох сільгосппідприємствах досі використовуються застарілі, високовитратні неефективні технології виробництва, незбалансована і недостатня за рівнем поживності годівля тварин, а питаннями селекційно-племінної роботи майже не займаються», — коментує ситуацію Паламар.

За її словами, результатом ведення скотарства старими методами є низький рівень реалізації продуктивного потенціалу тварин.

«Наприклад, за таким показником продуктивності тварин як річний надій молока на корову, ми поки реалізуємо тільки 54% від потенціалу. А приріст живої маси молодняку ВРХ на вирощуванні та відгодівлі знаходиться в межах 60% від максимально можливого», — говорить Ірина Паламар.

За словами експерта, в Україні необхідно впроваджувати використання конкурентоспроможних порід ВРХ, а також сучасну систему селекційно-племінної роботи з ними, яка була б спрямована на підвищення генетичного потенціалу молочної продуктивності: до 9-10 тис. кг молока від корови на рік, середньодобового приросту молодняку ВРХ молочних порід — до 900-1000 г і м’ясних — до 1300-1500 г.