Мабуть, щоразу, оглядаючи наприкінці року «молочну» статистику, будь-який український аналітик відчуває бажання приємно здивуватись. З одного боку, поточні показники та оцінки експертами стану галузі впродовж року не віщують жодних досягнень, а перебіг подій у секторі не надихає. З другого — все ж таки надокучає думка: «А може, у підсумкових даних буде помітно хоч якісь позитивні зрушення і загальна картина дасть привід для оптимізму?» Спробуємо проаналізувати.

По-перше, не можна говорити про переробку молока, оминаючи тему сировини. А загальна картина, як і в попередні роки, невтішна: 2011-го поголів’я корів й надалі скорочувалося. Згідно з інформацією Державної служби статистики, на кінець 2010-го року корів було 2736,5 тисячі, а на 1 січня 2012-го,за попередніми даними, — 2631,2 тисячі. Скорочувались і обсяги надоєного молока — за попереднім підсумком 2011 року, це 11093,5 тис. тонн, тобто 98,6 % від надоєного торік. При цьому сумнозвісна пропорція між категоріями виробників сировини, сільгосппідприємствами та «присадибниками», залишилася практично такою ж, як і всі останні роки, тобто приблизно 20 на 80 (графік 1). Крім того, молокопереробники постійно відчували нестачу сировини, що змушувало їх розширювати застосування специфічних технологій, які передбачають використання так званих молокозамісних компонентів. Так само, як і в попередні кілька років, дефіцит сировини зумовлював простої молокопереробних підприємств по кілька місяців на рік, а то й повне їх закриття. Чимало підприємств були змушені збільшити частку молока від населення у загальному обсязі прийнятого на переробку. Та й кількість реально діючих молокопереробних підприємств скоротилася, за оцінками експертів, приблизно до 200, хоча для звітування у 2012-му році зареєстровано 289. Отож, коли є дефіцит сировини, говорити про її якість не доводиться.

Із позитиву: відбулося незначне, але все ж таки зростання частки сільгосппідприємств у загальному обсязі виробленого молока. Хоч і не дуже помітно, але збільшилася товарність молока (41%, згідно з інформацією про три квартали 2011-го).Варто нагадати, що 1990-го року, який усі молочники традиційно згадують для порівняння показників (як історики й економісти часів СРСР використовували показники 1913-го року), частка молока від підприємств, що надходило на переробку, становила близько 74%. Статистика свідчить, що за минулий рік середня продуктивність корів також зросла: із 4080 кг до 4220 (попередня оцінка за 2011-й рік), а великих ферм, здатних виробляти значні обсяги молока, також стало більше.

Крім того, вже на початку 2012-го прес-служба Президента України повідомила про те, що глава держави підписав закон № 4216-VI «Про внесення змін до статті 13 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо змін термінів кредитної підтримки підприємств АПК. Крім зміни термінів кредитної підтримки, закон надає сільськогосподарським підприємствам можливість отримувати компенсацію відсоткової ставки за короткостроковими кредитами не тільки в поточному році. Розподіляти кошти, передбачені у держбюджеті для фінансової підтримки підприємств АПК через механізм здешевлення кредитів, будуть так, як визначить Кабмін.

Графік 1. Динаміка виробництва молока в Україні (за типами господарств).

Згадуючи основні показники та фактори, що впливають на забезпечення переробників сировиною, можемо констатувати: деякі окремі позитивні зрушення відбулися. Але при цьому не забуваймо, що молокопереробні підприємства повинні працювати не взагалі і колись, а постійно і зараз, до того ж за тих умов, які реально існують. А умови ці минулого року були дуже складні. Крім того, правила гри на молочному ринку постійно змінюються. Тому, щоб вірно означити діяльність молокопереробників, найкраще використовувати не слово «працюють», а слово «викручуються».

Дізнатися більше інформації можна з журналу «Молоко та ферма» №1 (8), лютий 2012