Загострилася ситуація для російських трейдерів/операторів, перед якими зараз гостро стоять дві проблеми: девальвація, яка практично робить імпорт неконкурентним (навіть білоруський), а також проблема дефіциту операційних коштів, що, можливо, ще більш актуально, ніж курс валют — Інфагро.

Криза у фінансовому секторі вже не дозволяє з легкістю «купувати» додаткові фінанси, адже кредитна ставка суттєво підскочила. А залучити валюту — взагалі проблема, — тут необхідно розраховувати тільки на свої сили (валютна виручка). Так що тепер питання відстрочки платежів в Росії істотно впливає на кінцеву вартість біржових молочних товарів.

Зимовий період змусив маслоробів активніше використовувати моноліт при фасуванні кінцевого товару, у свою чергу цільномолочники почали масово відновлювати вершкове масло для своїх жирних продуктів. Тому запаси товару в країні стали швидко скорочуватися.

Обмежена пропозиція вітчизняного Селянського масла традиційно відшкодовувалася білоруським товаром. Зараз же доларові ціни на продукцію РБ «кусаються» і, відповідно, цінники на товар в Росії швидко повзуть вгору. Вартість Селянського масла, придбаного через БУТБ, обійдеться російському покупцеві мінімум в 260 руб./кг.

Незважаючи на те, що аналітики констатують падіння споживчого попиту на тверді сири в Росії, обсяги виробництва товару в країні (плюс білоруська продукція) не забезпечують повністю дефіцитну нішу після введення імпортних обмежень у серпні.
Тому, і потреба в сирах перебуває на високому рівні, і ціни продовжують рухатися вгору, і такі поняття як «лжетранзит» і «контрабанда» досі присутні на ринку сирів у РФ.

Незважаючи на постійно зростаючу вартість продукції, якість твердих сирів залишає бажати кращого, навіть «елітні» вітчизняні сорти вже не вражають споживачів. Не дивно, що кінцевий покупець поступово відмовляється переплачувати за низькоякісну продукцію.

Правда, незрозуміло, коли саме така тенденція має відбитися на виробнику — поки у сироварів все відмінно — конкуренції немає, ціни високі.