Згідно з європейською практикою, рідкий гній тварин зберігають у бетонних резервуарах (лагунах, гноєзбірних ваннах під решітчастою підлогою у виробничих корпусах), твердий — у буртах або насипом. Термін зберігання зазвичай визначений законодавчо (або у рекомендаціях типу Кодексу доброї сільськогосподарської практики): упродовж 1–12 місяців залежно від клімату (у середньому — 6). За цей період у гної відбуваються складні біохімічні процеси (бродіння, ферментація тощо), унаслідок чого він знезаражується та перетворюється в перегній (органічне добриво). У такому вигляді його вносять у ґрунт (на основі розрахунків поживності гною та результатів лабораторних аналізів ґрунту). Середня норма в ЄС — 20–40 м3 на га. Кількість та періоди внесень також визначено в рекомендаціях або закріплено законодавчо (зазвичай заборонено з листопаду по лютий).

З метою навести лад у вітчизняному тваринницькому законодавстві та гармонізувати його з європейським, в Україні був розроблений законопроект № 0905 «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною». Цей документ базується на Регламентах ЄС № 1069/2009 та № 142/2011, згідно з якими гній належить до ІІ категорії ( разом з тушам та їх частинами свиней, що загинули від інфекційних хвороб та побічними продуктами тваринного походження, що містять забруднюючі речовини у надмірній кількості тощо).

Але, є одне АЛЕ! Відповідно до законопроекту № 0905, гній тварин потрібно буде утилізувати методом автоклавування (тобто, при температурі вище 133 °С, довше 20 хвилин при абсолютному тиску не менше 3 бари). У Європі для цієї категорії відходів прописані особливі умови поводження. Гній використовують для внесення в ґрунт, компостують чи перетворюють на біогаз без обробки! Стерилізація під тиском передбачена лише у випадках, коли побічні продукти тваринництва використовують для виробництва органічних добрив чи ґрунтопокращувачів, які потім продають на ринку.

Читайте більше: Законопроект № 0905 змусить автоклавувати гній?

pigua.info