Про це повідомляє пресс-служба організації BRDO.

Повідомляється, що при цьому темпи скорочення в с.-г. підприємствах суттєво менші, ніж в господарствах населення. Серед причин – поширення захворюваності тварин, недієвість контролю на ринку, капіталомісткість виробництва та активні міграційні процеси в сільській місцевості. В той же час, споживання м’яса на душу населення в Україні відчутно відстає від розвинутих країн. Так, якщо українець в середньому споживає 7,3 кг яловичини і 19 кг свинини на рік, то німець – 14 і 56 кг відповідно. 

«Ринок є дуже перспективним, але чинне законодавство не забезпечує дієвих механізмів вирішення його проблем. Чверть норм є неактуальними, а третина інструментів регулювання провокує високі корупційні ризики. В умовах поширення захворювань тварин, це призводить до суттєвого зниження поголів’я, фінансових збитків бізнесу і геть не захищає споживача від неякісної продукції», – відзначив керівник сектору «Сільське господарство» BRDO Андрій Заблоцький на круглому столі з проблематики ринку м’яса.  

Експерти BRDO провели системний аналіз нормативно-правового поля ринку і виявили, що з 68 регуляторних актів на ринку майже чверть – 22% – є неактуальними і потребують вдосконалення з метою усунення бар'єрів для бізнесу. Більш того, третина з 30-ти інструментів регулювання мають високі корупційні ризики, ще більше – 40% з них не мають затверджених порядків чи процедур їх реалізації.  

«Наше завдання полягає у створенні розумного регулювання галузі, і ми готові рухатися цим шляхом. Необхідно забезпечити якісною продукцією внутрішній ринок, а також створити можливості для виходу на зовнішні ринки», – відзначила заступник міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова. 

З необхідністю вдосконалення галузевого законодавства погоджується і Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна:

«Регуляторні вимоги завжди коштують гроші. Тому метою є максимально ефективне регулювання за мінімальних витрат на його виконання з боку бізнесу», – наголошує вона.  

Основна частка поголів’я ВРХ в Україні традиційно зосереджена в господарствах населення – 67%, проти 33% в с/г підприємствах. При цьому поголів’я м’ясних порід складає лише 1,3% від загальної чисельності, а виробництво яловичини є похідним від молочного скотарства. В свинарстві 54% поголів’я – за підприємствами, а 46% утримує населення.

Однією з основних проблем ринку є складна і непрозора процедура ідентифікації та реєстрації тварин, зокрема відсутність прозорої калькуляції вартості послуг, що призводить до небажання господарств її проходити. Як наслідок – велика кількість неідентифікованих/незареєстрованих тварин на ринку, відсутність простежуваності та недієвий контроль за безпечністю та якістю м’ясної продукції. 

Голова Держслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа акцентував на необхідності додаткових консультацій з представниками бізнесу щодо вимог процедури проходження оцінки впливу на довкілля, а також законодавчих ініціатив щодо ветеринарної медицини.

Відтак, ринок поступово переформатовується на промислове виробництво із використанням сучасних технологій, засобів біобезпеки, що має більш інвестиційно привабливий характер. Вперше з 1995 року на ринку намітилися позитивні тенденції. Так, рівень рентабельності промислового виробництва ВРХ у 2017 році вперше став позитивним, показавши приріст в +3,4%. Вирощування свиней на м’ясо також зросло на 3,5%, хоча ще в 2016 році показник був від'ємним. Крім того, темп експортних поставок ВРХ за 5 років зріс на 85%. В основному, за рахунок експорту живої ВРХ до країн Близького Сходу.   

За оцінкою експертів BRDO, необхідними кроками, що сприятимуть подальшому розвитку ринку, є:

• вдосконалення галузевого законодавства;
• розвиток кооперації;
• збільшення державної підтримки;
• розвиток локальних аграрних ринків.