Зростання забезпечили група товарів сухого та згущеного молока. Їх експорт значно зріс ще у травні місяці і наразі продовжує лідирувати у зовнішній торгівлі молокопродуктами. Так, у червні на зовнішніх ринках їх було продано 6 тис. т, що на 36,6% більше, ніж минулого року ― 4,4 тис. т. Така ситуація не виглядає дивною, адже зараз на світових ринках є значний попит на сухе незбиране молоко і українські виробники вчасно переорієнтовують виробництво враховуючи більш вигідні глобальні тенденції.

Зростання експорту відмічалося і в групі молока та вершків незгущених, який наростив об’єми продажів на 4,6% ― до 1,7 тис. т, порівняно з червнем минулого року.

Об’єми зовнішньої торгівлі рештою молочних товарів суттєво знизилися. Особливо відреагували експорторієнтовані групи, зокрема масло, торгівля яким скоротилася до 1,5 тис. т, що на 61,3% менше, ніж у червні 2018 року і на 148,8% менше, ніж у 2017 р. На глобальний ринок масла наразі суттєво  впливає європейська пропозиція та ціна. Так, за період з січня по травень 2019 року європейськими виробниками було вироблено 973,9 тис. т масла, що на 1,5% перевершило виробництво минулого року, при цьому середньоєвропейська ціна склала 4179 євро/т, що на 33,9% нижче, ніж минулого року ― 5596 євро/т. Проте травень є сезонним піком виробництва цього продукту в Європі і в наступні місяці воно буде знижуватися, що може відобразитися на кон’юнктурі ринку даного продукту.

Експорт сиру також зазнає серйозних втрат. У червні він скоротився на 40,4%, до 372 т, порівняно з 2018 роком ― 624 т. Ситуація із зовнішньою торгівлею сиром для українських виробників досить складна. Її витоки йдуть від початку російської агресії щодо України та, відповідно, закриттям російських ринків збуту, які були для нас основними, а також транзитних коридорів. До цього часу українським виробникам не вдалося знайти альтернативних зовнішніх ринків з аналогічним попитом на український сир. Наразі є лише надія на пожвавлення експорту у країни пострадянського простору, так як Росія нещодавно зняла заборону на транзит українських товарів по її території. Тому у разі зростання попиту, українські виробники матимуть можливість нарощувати об’єми експорту, особливо сирів та сирного продукту.

У червні також суттєво скоротився і експорт сироватки ― до 1,8 тис. т, що на 41,6% менше, ніж у минулому році. Ситуація виглядає досить не типовою з огляду на сезонність, адже у минулі роки експорт української сироватки зростав від початку року до червня включно. Натомість цього року скорочення зовнішніх поставок почалося ще з квітня і виглядає досить динамічним ― 44% відносно найвищого об’єму поставок у березні ― 3,1 тис. т. Причин тут декілька і головна з них ― це падіння світової ціни на молочну сироватку, яке триває ще з початку року, інша ― зниження попиту з Китаю на кормову сироватку у зв’язку з епізоотією африканської чуми свиней, остання ― внутрішній фактор, який змусив переробників переорієнтувати виробництво на більш вигідні експортоорієнтовані товари ― СНМ та СЗМ.

В цілому, слід віддати належне національним виробникам експорторієнтованої продукції, яким вдалося вчасно переорієнтувати виробництво і підлаштуватися під досить динамічний та мінливий глобальний молочний ринок, що навіть дало можливість наростити експортну виручку, порівняно з червнем минулого року.

Джерело: Аналітичний відділ АВМ за даними ДФСУ